"Квиток Путіну до Гааги". Як Україна домоглася створення спецтрибуналу для РФ. Головне 

"Було багато чутливих питань". Шлях України до створення спецтрибуналу

Із 2022 року Україна наполягає на створенні спецтрибуналу, оскільки Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи про воєнні злочини лише у випадку, якщо їх скоїла держава-учасниця. Росія не є учасницею Римського статуту і може скористатися правом вето в Раді Безпеки ООН, щоб заблокувати будь-які зміни.

2023 року в Гаазі почав діяти Міжнародний центр з переслідування злочину агресії проти України (ICPA), що стало першим кроком до створення спецтрибуналу. Зараз там формують доказову базу, триває координація між прокурорами й підготовка матеріалів для майбутнього Офісу прокурора трибуналу, повідомив 15 травня генпрокурор Руслан Кравченко.

У квітні 2024 року представники 44 країн у Гаазі підтримали створення спецтрибуналу. Крім того, таку за таку ініціативу виступила низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ.

Політичний старт створенню спецтрибуналу міністри закордонних справ Європи дали у травні 2025 року у Львові. Тоді офіційно завершилася технічна роботи над проєктами правових інструментів, необхідних для створення інституції.

"Було дуже багато чутливих питань в обговореннях. Кожна держава ухвалювала це рішення [щодо підтримки спецтрибуналу] через свій національний інтерес. Але ми цього добилися", – розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 15 травня в ефірі телемарафону "Єдині новини".

21 березня 2025 року Офіс президента України повідомив, що у Страсбурзі на фінальному, 14-му засіданні коаліція держав (Core Group) погодила основні документи для запуску спецтрибуналу. У червні того самого року Україна й Рада Європи підписали угоду про його створення.

Зараз, за словами Сибіги, до спецтрибуналу вже приєдналося 37 учасників із трьох континентів. Він також упевнений, що ця географія надалі розширюватиметься.

Наступним етапом, на думку генпрокурора Україну, має стати практична підготовка до запуску трибуналу: формування керівного комітету й підготовчої команди, визначення приміщення, добір суддів, прокурорів і персоналу, затвердження процедур і забезпечення фінансування.

Як працюватиме інституція, що повинна покарати Путіна

Трибунал буде створено в рамках Ради Європи. 15 травня Україна отримала офіційне підтвердження, що він буде розташований у Гаазі, повідомив Сибіга. На його діяльність Євросоюз вже виділив перші €10 млн.

Згідно із статуту спецтрибуналу після проведення розслідування прокурор надсилає обвинувальний акт очільнику трибуналу для затвердження суддею досудового провадження.

Водночас, якщо обвинувальний акт стосується глави держави, очільника уряду або міністра закордонних справ, суддя не затверджує його і припиняє провадження доти, доки цей посадовець не залишить свою посаду.

Якщо після затвердження обвинувального акту обвинувачений не з'являється перед спецтрибуналом, судовий розгляд проводитимуть за його відсутності.

У разі вироку, засуджений має право на повторний розгляд справи в її присутності у спецтрибуналі.

Також статут передбачає такі тези: жодних імунітетів для агресорів; повністю міжнародну юрисдикцію; співробітництво з МКС, а не конкуренцію; юридичне встановлення істини.

Трибунал матиме право призначати винним, зокрема і довічне ув'язнення.

Чи несе створення спецтрибуналу реальні загрози для керівництва РФ

"Путін завжди мріяв і мріє увійти в історію. Створенням цього спецтрибуналу ми йому дали шанс, путівку і квиток до Гааги", – заявив Сибіга.

Як вважає глава українського МЗС, затвердження угоди в Кишиневі про створення керівного комітету спецтрибуналу стало "історичним кроком" до створення інфраструктури правосуддя.

Офіс генпрокуорра України задокументував понад 256 тис. воєнних злочинів РФ і має приблизно 1100 підозрюваних. Частина доказів, пов'язана з плануванням, підготовкою і веденням війни проти України, має лягти в основу роботи спецтрибуналу.

На відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, відповідальність за які несуть особи, що їх вчиняють, відповідальність за злочин агресії покладається на тих, хто в кінцевому рахунку контролює агресивну державу, пояснює Euronews.

На практиці це стосується так званої "трійки" – президента, прем’єр-міністра й міністра закордонних справ – а також високопоставлених військових командирів, які керували посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України.

Путіна, який є найбільш розшукуваною фігурою, навряд чи його судитимуть найближчим часом, вважає ЗМІ.

Як зазначають журналісти, "трійка" буде "недоторканною" для заочних судових процесів доти, доки вони залишаються при владі. Прокурор все ж може висунути звинувачення Путіну та його міністру закордонних справ Сергію Лаврову, однак розгляд справ не розпочнуть, поки ті не покинуть свої посади.

Натомість заочні судові процеси можуть проводити щодо тих, хто не входить до "трійки", поки вони перебувають на посадах, наприклад, начальника Генерального штабу Збройних сил Росії Валерія Герасимова; командувача Військово-повітряних сил Росії Сергія Кобилаша й секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу.

Високопоставлені офіцери з Білорусі та Північної Кореї, двох країн, які безпосередньо допомагали Росії у війні, також можуть бути притягнуті до відповідальності. Очікують, що підсудних судитимуть групами, а не поодинці, за винятком Путіна.