"Робота й рішення цього органу для нас будуть нікчемними. Приєднання до нього будь-якої з держав будемо розцінювати як ворожий демарш, котрий демонструватиме прагнення не до врегулювання, а до посилення нинішньої кризи навколо України. Щодо таких інструментів замовного правосуддя буде вжито обмежувальних заходів, які передбачає законодавство РФ", – заявила Захарова.
Вона зазначила, що, на думку Кремля, Рада Європи не має компетенції ані засновувати кримінальні суди, ані визначати акти агресії й у неї немає відповідних повноважень. Захарова назвала трибунал "псевдоправовим".
Контекст
Україна наполягала на створенні спецтрибуналу щодо злочину російської агресії проти України, оскільки Міжнародний кримінальний суд та інші схожі інституції на цьому етапі не можуть розглядати справи стосовно таких злочинів.
У березні 2023 року Андрій Костін, тодішній генеральний прокурор України, розповідав про розгляд трьох основних моделей трибуналу: на підставі багатостороннього міжнародного договору, на підставі угоди між ООН і Україною й гібридний варіант. Президент України Володимир Зеленський заявив, що прийме будь-який трибунал над РФ, який приведе до справедливого вироку.
У квітні 2024 року представники 44 країн у Гаазі підтримали створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії. Окрім того, потребу створення такого трибуналу підтримала низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ.
21 березня 2025 року Офіс президента України повідомив, що у Страсбурзі на фінальному, 14-му засіданні Core Group погодила головні документи для запуску спеціального трибуналу з розслідування агресії Росії проти України.
25 червня у французькому Страсбурзі Зеленський і генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали угоду про створення спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії проти України.
+5 Київ
