"Квиток Путіну до Гааги". Як Україна домоглася створення спецтрибуналу для РФ. Головне
Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України став юридичною реальністю. У Молдові 15 травня 37 держав затвердили розширену часткову угоду про створення керівного комітету майбутньої інституції. Спецтрибунал матиме повноваження готувати обвинувальні вироки щодо вищих політичних і військових керівників Росії, відповідальних за вторгнення в Україну, зокрема нелегітимного президента Володимира Путіна. Видання "ГОРДОН" розповідає, за яких умов його вдасться притягнути до відповідальності.
"Було багато чутливих питань". Шлях України до створення спецтрибуналу
Із 2022 року Україна наполягає на створенні спецтрибуналу, оскільки Міжнародний кримінальний суд може розглядати справи про воєнні злочини лише у тому разі, якщо їх скоїла держава-учасниця. Росія не є учасницею Римського статуту і може скористатися правом вето в Раді Безпеки ООН, щоб заблокувати будь-які зміни.
2023 року в Гаазі почав діяти Міжнародний центр з переслідування злочину агресії проти України (ICPA), що стало першим кроком до створення спецтрибуналу. Зараз там формують доказову базу, триває координація між прокурорами й підготовка матеріалів для майбутнього Офісу прокурора трибуналу, повідомив 15 травня генпрокурор Руслан Кравченко.
У квітні 2024 року представники 44 країн у Гаазі підтримали створення спецтрибуналу. Крім того, прибічниками такої ініціативи була низка європейських і міжнародних інституцій, зокрема Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, парламентські асамблеї НАТО й ОБСЄ.
Політичний старт створенню спецтрибуналу міністри закордонних справ Європи дали у травні 2025 року у Львові. Тоді офіційно завершилася технічна робота над проєктами правових інструментів, необхідних для створення інституції.
"Було дуже багато чутливих питань в обговореннях. Кожна держава ухвалювала це рішення [щодо підтримки спецтрибуналу] через свій національний інтерес. Але ми цього добилися", – розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 15 травня в ефірі телемарафону "Єдині новини".
21 березня 2025 року Офіс президента України повідомив, що у Страсбурзі на фінальному, 14-му засіданні коаліція держав (Core Group) погодила основні документи для запуску спецтрибуналу. У червні того самого року Україна й Рада Європи підписали угоду про його створення.
Зараз, за словами Сибіги, до спецтрибуналу вже приєдналося 37 учасників із трьох континентів. Він також упевнений, що ця географія надалі розширюватиметься.
Наступним етапом, на думку генпрокурора України, має стати практична підготовка до запуску трибуналу: формування керівного комітету й підготовчої команди, визначення приміщення, добір суддів, прокурорів і персоналу, затвердження процедур і забезпечення фінансування.
Як працюватиме інституція, яка має покарати Путіна
Трибунал буде створено в межах Ради Європи. 15 травня Україна дістала офіційне підтвердження, що він буде розташований у Гаазі, повідомив Сибіга. На його діяльність Євросоюз уже виділив перші €10 млн.
Згідно зі статутом спецтрибуналу після проведення розслідування прокурор надсилає обвинувальний акт очільнику трибуналу для затвердження суддею досудового провадження.
Водночас, якщо обвинувальний акт стосується глави держави, очільника уряду або міністра закордонних справ, суддя не затверджує його і припиняє провадження доти, доки цей посадовець не покине свою посаду.
Якщо після затвердження обвинувального акта обвинувачений не з'являється перед спецтрибуналом, судовий розгляд проводитимуть за його відсутності.
У разі вироку засуджений має право на повторний розгляд справи за його присутності у спецтрибуналі.
Також статут передбачає такі тези: жодних імунітетів для агресорів, повністю міжнародна юрисдикція, співробітництво з МКС, а не конкуренція, юридичне встановлення істини.
Трибунал матиме право призначати винним, зокрема і засуджувати до довічного ув'язнення.
Чи становить створення спецтрибуналу реальні загрози для керівництва РФ
"Путін завжди мріяв і мріє увійти в історію. Створенням цього спецтрибуналу ми йому дали шанс, путівку і квиток до Гааги", – заявив Сибіга.
Як вважає глава українського МЗС, затвердження угоди в Кишиневі про створення керівного комітету спецтрибуналу стало "історичним кроком" до створення інфраструктури правосуддя.
Офіс генпрокурора України задокументував понад 256 тис. воєнних злочинів РФ і має приблизно 1100 підозрюваних. Частина доказів, пов'язана з плануванням, підготовкою і веденням війни проти України, має лягти в основу роботи спецтрибуналу.
На відміну від воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду, відповідальними за які є особи, що їх вчиняють, відповідальність за злочин агресії покладається на тих, хто зрештою контролює агресивну державу, пояснює Euronews.
На практиці це стосується так званої трійки – президента, прем’єр-міністра й міністра закордонних справ, – а також високопоставлених військових командирів, які керували посяганням на суверенітет і територіальну цілісність України.
Путіна, який є найбільш розшукуваною фігурою, навряд чи судитимуть найближчим часом, вважає ЗМІ.
Як зазначають журналісти, "трійка" буде "недоторканною" для заочних судових процесів доти, доки вони залишаються при владі. Прокурор все ж може висунути обвинувачення Путіну та його міністру закордонних справ Сергію Лаврову, однак розгляд справ не розпочнуть, поки ті не покинуть своїх посад.
Натомість заочні судові процеси можуть проводити щодо тих, хто не входить до "трійки", поки вони перебувають на посадах, наприклад, начальника Генерального штабу збройних сил Росії Валерія Герасимова, командувача військово-повітряних сил Росії Сергія Кобилаша й секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу.
Високопоставлених офіцерів із Білорусі та Північної Кореї, двох країн, які безпосередньо допомагали Росії у війні, також можуть притягнути до відповідальності. Очікують, що підсудних судитимуть групами, а не поодинці, за винятком Путіна.