Заміщення населення чи кадрова криза? Чому соцмережі вибухнули через мігрантів і що про це кажуть експерти 

На початку травня мер Івано-Франківська Руслан Марцінків в інтерв'ю "Апостроф" заявив, що в місті – критичний брак робочих рук до прибирання житлових комплексів, тому до такої роботи вже залучають мігрантів з Індії.

За його словами, брак кадрів пов'язаний із виїздом населення за кордон і мобілізацією. Водночас посадовець наголосив, що міська влада не погоджує таких рішень і особисто він є їхнім противником.

Індуси, які нібито перуть речі в Бистриці

Після цього низка пабліків почала поширювати відео із, як стверджують, індусами, котрі почали прати речі в річці Бистриця в Івано-Франківську.

Ролик, який за лічені години розлетівся платформами Instagram, TikTok і Threads, зібрав значну кількість коментарів. Дописувачі обурюються через імовірне погіршення санітарного стану й дотримання правил чистоти, а також критикують, на їхню думку, відсутність належної реакції з боку влади і органів контролю. Частина дописувачів висловлює страх перед неконтрольованою міграцією і соціальними змінами, які вона може спричинити, а також недовіру до державної політики у цій сфері. Загалом у коментарях переважають емоційні реакції.

Telegram-канал "Івано-Франківська правда | НОВИНИ" стверджує, що відео зняли два роки тому. Інший такий ролик, за інформацією пабліка, узагалі з Індії.

"Сьомий індус, який тусує у Львові"

Тим часом у соцмережах почало віруситися інше відео, на якому чоловік, зовнішньо індійського походження, знімає на вулиці відео на свій смартфон. Жіночий голос за кадром стверджує, що лише за час вечірньої прогулянки зустріла "сьомого індуса, який тусує у Львові".

У коментарях також переважають різко негативне ставлення до мігрантів і страх перед імовірними соціальними змінами, зокрема щодо "заміщення" місцевого населення й конкуренції на ринку праці.

Частина дописувачів висловлює недовіру до влади, вважаючи, що держава нібито сприяє таким процесам, і критикує її міграційну політику. Водночас трапляються поодинокі думки, що вважають міграційні процеси нормою.

Петиція щодо посилення державного контролю за перебуванням і діяльністю трудових мігрантів

Щодо посилення державного контролю за перебуванням і діяльністю трудових мігрантів в Україні навіть зареєстрували петицію №41/009827-26еп. Автор звернення Сергій Вікторович Алексов пропонує посилити перевірки іноземців, створити єдину електронну систему їх обліку, запровадити обов'язкові інтеграційні курси з української мови, законодавства й культури, а також посилити відповідальність роботодавців за порушення міграційних правил і передбачити механізми вислання порушників.

"Просимо забезпечити пріоритет працевлаштування громадян України та державну підтримку українських працівників", – ідеться в петиції.

Звернення подане 11 травня і станом на 11 травня воно зібрало 68 підписів із потрібних для її офіційного розгляду 25 тис.

Брак 4,5 млн працівників. У хід підуть пенсіонери?

В Україні, за оцінками Міністерства економіки країни, які наводить OBOZ.UA, бракує приблизно 4,5 млн працівників, але водночас є значна кількість людей, які не працюють і потенційно можуть вийти на ринок праці (жінки з дітьми, переселенці, студенти, люди з інвалідністю, економічно неактивні громадяни).

Як окремий резерв у матеріалі виокремили пенсіонерів. Із понад 10 млн таких людей уже працює приблизно 2,5 млн, але цей показник може зрости. Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя НАН України Елла Лібанова вважає, що старші працівники мають досвід і можуть бути важливою частиною економіки.

Водночас заступниця директорки Державної служби зайнятості України (ДСЗ) Валентина Рибалко зазначила, що через демографічну кризу Україна поступово переходить до ситуації, коли економіка більше залежатиме не від фізичної, а від інтелектуальної праці, тому вікові стереотипи на ринку праці потрібно долати.

Будівництво і склади – мігранти з Індії, Туреччини і Бангладешу

Утім, українські компанії все ж почали активніше залучати трудових мігрантів із країн Азії через дефіцит робочої сили. Зокрема, керівник однієї зі львівських будівельних компаній Роман Давимука ще взимку розповідав "Суспільному", що його підприємство вже понад рік наймає працівників з Індії, хоча їхня частка становить лише 2–3% персоналу.

Проєктний менеджер українсько-турецької компанії Гьокту Дундар зазначив, що приблизно 6% із 4 тис. працівників їхньої компанії в Україні є громадянами Туреччини, які залучені до інфраструктурних проєктів у Львові й області.

Посередник із працевлаштування Дмитро Влахов іще взимку розповідав "Суспільному", що українські роботодавці найчастіше шукають іноземних працівників для будівництва і складів, а основними країнами походження є Індія і Бангладеш, де зарплати значно нижчі, ніж в Україні.

Речник Західного управління міграційної служби Павло Дак зазначив, що 2025 року у Львівській та Івано-Франківській областях оформили понад 1350 посвідок на проживання для іноземців у зв'язку з працевлаштуванням.

Експерт Львівської політехніки Віталій Рисін наголосив, що Україна щороку втрачає до 700 тис. працездатних громадян через міграцію, тому залучення іноземної робочої сили може стати одним із варіантів покриття дефіциту кадрів, хоча потребує розв'язання питань інтеграції.

Попри враження "масового напливу мігрантів", реальність – протилежна

Водночас президент "Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування" і голова громадської організації "Офіс міграційної політики" Василь Воскобойник наголосив у коментарі "Суспільному", що, попри поширене враження про "масовий наплив мігрантів", реальна ситуація протилежна: кількість дозволів на працевлаштування іноземців в Україні скоротилася більш ніж удвічі – із приблизно 22 тис. 2021 року до орієнтовно 9,5 тис. 2025-го. Тобто іноземних працівників стало менше, а не більше, і їхня присутність на ринку праці залишається точковою.

Спрощення процедур працевлаштування іноземців

Міграційна політика, ймовірно, поступово змінюється. На панельному обговоренні 14 квітня Державна міграційна служба наголосила на потребі спрощення процедур працевлаштування іноземців і створення прозоріших механізмів легальної міграції.

Ішлося, зокрема, про запровадження гнучких інструментів визначення потреб ринку праці, спрощення процедур працевлаштування іноземців, розвиток співпраці між державою, бізнесом і міжнародними інституціями, залучення висококваліфікованих фахівців, студентів і підприємців, а також підтримку повернення й реінтеграції громадян України.