Кремль замовив план наступу на Київ і Чернігів. Чи зможе РФ відкрити новий фронт на півночі України? Головне
Кремль розглядає різні варіанти атаки на півночі України
Фото: Пул Первого, Министерство обороны Республики Беларусь / Telegram, depositphotos.com
Імовірність того, що Росія знову захоче використати Білорусь як плацдарм і рушить на Київ із півночі, ніколи остаточно не зникала з порядку денного. Протягом останніх місяців вона виявиться небезпечно високою – про російські плани щодо цього говорять в Офісі президента, ГУР і командуванні ЗСУ, тоді як Білорусь відкрито будує військову інфраструктуру біля кордону. Але між планами й реальною готовністю розпочати наступ є велика різниця. Що відомо про задуми Кремля на півночі України, чого бракує Росії для їх реалізації і до чого тут любов нелегітимного президента РФ Володимира Путіна до символічних дат – у матеріалі "ГОРДОН".
Чому це знову актуально
Наприкінці серпня заступник керівника Офісу президента Павло Паліса повідомив, що Кремль доручив військовому керівництву РФ підготувати кілька варіантів операції в напрямку Києва й Чернігова. Інформацію про це підтверджено з кількох джерел.
Паліса наголошував, що йдеться саме про планування й підготовку ймовірних сценаріїв, а не про безпосередній початок операції. За даними розвідки і Держприкордонслужби, наступальних угруповань біля північних кордонів України зараз немає.
Читайте також
Водночас Білорусь активно готує в цих районах військову інфраструктуру. Військову базу поблизу Гомеля будують із кінця 2023 року. Віднедавна для неї готують залізничні колії й розвантажувальну платформу, які зможуть приймати важку техніку.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко регулярно обіцяє, що Білорусь у війну вступати не буде. Але для України це, звісно, не привід розслаблятися. Досвід 2022 року продемонстрував, чого варті білоруські запевнення в миролюбності.
Імовірні сценарії
20 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія розглядає п’ять сценаріїв розширення війни через північ України (того самого дня міністерство оборони РФ повідомило про доправлення ядерних боєприпасів у польові пункти зберігання в Білорусі).
"По кожному можливому варіанту дій ворога готуємо відповіді, якщо росіяни дійсно наважаться розширити свою агресію", – попередив Зеленський.
Він зазначав, зокрема, що Росія може готувати операції з території Білорусі не тільки проти України, а й проти однієї із країн НАТО.
Читайте також
У червні тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський говорив, що російський Генштаб за дорученням Путіна розробив кілька варіантів нового наступу на Україну, зокрема з півночі, із території Білорусі, з метою "захоплення Києва" й інших територій.
Однак найімовірнішим Сирський називав інший сценарій: удар із території самої Росії, із Брянської області, у напрямку Чернігівської області, щоб відволікти українські війська від основних напрямків фронту.
Білоруський сценарій Сирський називав малоймовірним, оскільки Лукашенко, на його думку, навряд чи наважиться знову надати територію агресору для атаки.
У серпні "РБК-Україна" з посиланням на джерела повідомило: Росія, як і раніше, розглядає варіант, про який говорив Сирський, – спробу прориву обмеженими силами в Чернігівській або Київській області, щоб створити нову ділянку бойових дій і змусити українське командування перекидати туди резерви з Донбасу. Плацдармом у такому разі може стати Брянська область.
Схожої думки дотримується воєнний аналітик Олексій Гетьман: він вважає, що мета Кремля – не так захоплення Києва чи Чернігова, як прагнення змусити Україну розтягнути резерви на північ, послабивши інші напрямки.
"Де їм узяти людей, щоб зробити щось потужне на північному напрямку? Людей немає. Але протиснути нашу оборону, швидше за все, вони спробують", – вважає він.
Росія вже використовує схожу модель на інших ділянках кордону: тиск порівняно невеликими підрозділами змушує Україну тримати сили там, де інакше їх можна було б залучити на важливіших напрямках. На півночі Сумської області російські війська й зараз проводять обмежені наступальні дії. У середині серпня ISW зазначав, що російські атаки там тривають, але без просування.
Наскільки реальний новий напад із півночі
Головна відмінність нинішньої ситуації від початку повномасштабного вторгнення – Україна готувалася до того, щоб північний маршрут більше не став відчиненими дверима.
Фортифікації в Чернігівській області будували протягом кількох років, а цієї весни влада оголосила про додаткове укріплення півночі.
Читайте також
Французький OSINT-аналітик Клеман Молен, який вивчив нинішню систему оборони північних областей, вважає повторний похід із Білорусі на Київ украй малоймовірним. Він звертає увагу на кілька ліній укріплень біля Чернігова, підготовку оборони поблизу Чорнобиля й на північному сході Житомирської області, мінування доріг, ліси й заболочену місцевість. За його оцінкою, невеликі російські атаки на сході Чернігівської області цілком можливі, однак повноцінне сухопутне просування до Києва в нинішніх умовах зайняло б роки.
На думку Молена, новий наступ із боку Білорусі вкрай малоймовірний із трьох причин:
- Україна завдасть удару по Білорусі, якщо Росія використає її територію вдруге – до чого Мінськ абсолютно не готовий.
- Україна побудувала масштабні лінії укріплень і замінувала дороги, тож тепер "росіянам не вдасться прорватися від кордону до Гостомеля".
- Цього разу не буде елементу несподіванки.
Водночас, звертає увагу він, на півночі Сумської області й на сході Чернігівської фортифікації поки що починаються не безпосередньо біля кордону, і розлогі ліси можуть дати росіянам змогу зайти досить далеко. Однак для успіху операції, яка мала б стратегічний вплив, росіянам знадобиться мобілізувати сотні тисяч новобранців.
Схожого висновку дійшов колишній генерал австралійської армії і воєнний аналітик Мік Раян. Він пише, що велике зосередження російських військ у Білорусі неможливо було б приховати від української розвідки й супутників країн НАТО, а самі війська ще до перетину кордону можуть стати цілями українських далекобійних дронів. "Хоча це може засмутити лідера Білорусі, він навряд чи зможе щось із цим удіяти", – зазначає аналітик.
Раян звертає увагу й на темпи сучасної війни. Російські війська навіть на пріоритетних напрямках Донбасу вже давно просуваються десятками кілометрів на добу, як механізовані колони на початку вторгнення. Завдяки мінам, дронам, артилерії та підготовленим оборонним позиціям ЗСУ темпи просування Росії навіть у її основних наступальних операціях – поблизу Слов'янська, Покровська, Константинівки – становили менше ніж 100 м на день.
Якщо умовно взяти швидкість 100 м на добу, вважає Раян, шлях від білоруського кордону до Києва зайняв би приблизно два з половиною роки.
Цю оцінку побічно підтверджує ситуація на нинішньому фронті. За підрахунками ISW, за весь серпень російські війська захопили (або лише закріпилися на позиціях) приблизно 90 км² території – менше ніж 3 км² на добу по всій лінії фронту. Весняно-літній наступ РФ так і не призвів до оперативного прориву чи обваленню української оборони.
Читайте також
Окрім того, для нової операції Росії потрібні люди, а поки що їй їх бракує і на Донбасі. За оцінкою ГУР, без мобілізації Росія не зможе сформувати нові з'єднання. Якщо ж Кремль зважиться на мобілізацію після вересневих виборів у Держдуму, створити нове ударне угруповання він зможе орієнтовно на початку наступного року.
"Це не виключає, що російське командування може влаштувати таку операцію в лютому, знаючи любов Путіна до символічних дат", – зазначив заступник глави ГУР Вадим Скібіцький.
Щоб створити серйозну загрозу Чернігову чи, тим більше, Києву, Росії довелося б сформувати велике угруповання, забезпечити його артилерією, дронами, інженерними підрозділами, ППО, транспортом, складами й медичною інфраструктурою – до того ж не знімаючи занадто багато сил із Донбасу, повне захоплення якого, очевидно, залишається для Кремля пріоритетним.
Тому обмежена прикордонна операція видається набагато реалістичнішою, ніж новий "наступ на Київ".
То буде наступ чи ні?
Станом на початок вересня найточніша відповідь – Росія розглядає таку можливість, але поки не готова її реалізувати у великому масштабі.
Читайте також
Є плани, є певна інфраструктура в Білорусі, яку за потреби можна використати для перекидання військ, є мотивація – бажання змусити ЗСУ захищати ще кілька сотень кілометрів кордону.
Але поки немає найголовнішого: нового великого російського угруповання.
Обмежена атака із Брянської області на сході Чернігівської області, рейди невеликих підрозділів, спроба створити ще одну "буферну зону" і в такий спосіб відтягнути українські резерви з Донбасу – цілком реальна загроза. Її не відкидають ані українське командування, ані незалежні воєнні аналітики.
Великий наступ через Білорусь із метою знову прорватися до Києва – абсолютно інший масштаб завдання. Для нього Росії знадобляться десятки, а радше сотні тисяч додаткових військовослужбовців, тривале накопичення техніки й запасів і фактично нова мобілізаційна кампанія. До того ж усю цю підготовку буде вкрай важко приховати.
Поки українська розвідка цих ознак (принаймні публічно) не фіксує.
Це не означає, що північ можна вважати безпечною. Радше навпаки: одним із завдань Росії може бути саме потреба змусити Україну постійно тримати там значні сили – незалежно від того, чи збирається Кремль дійсно наступати, чи лише хоче, щоб Київ боявся такої можливості.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
