"Вас переїхала система", могила у Львові, затоплена шахта. Хто такий Явлінський, чию партію зняли з виборів у РФ. Головне 

"Ми думали, що, напевно, все". Від дитинства у Львові до затопленої шахти в РФ

Його мати Віра – харківʼянка, до Львова переїхала після Другої світової, викладала там хімію в інституті. Батько Явлінського Олексій був сиротою, виховувався у комуні-колонії відомого радянського педагога Антона Макаренка, і, за свідченнями сина, довго переписувався з педагогом, якого вважав за батька. Олексій Явлінський у Львові працював начальником приймальника-розподільника для безпритульних дітей. Дідусь політика за материнською лінією був технологом авіаційного заводу в Харкові.

Батько Явлінського помер 1981-го, мати – через 16 років. Обоє поховані у Львові, де вони познайомилися і де 10 квітня 1952 року народився Георгій.

До війни, яку Росія веде проти України, політик регулярно приїздив до Львова і традиційно проводив там частину відпустки. Взимку 2005 року разом із дружиною Оленою і дітьми (пара виховала двох синів: старший Михайло – від першого шлюбу дружини, і молодший, рідний син Явлінського, Олексій; обидва живуть у Великобританії) провів там різдвяні свята, писала газета "День".

В інтервʼю виданню політик тоді коментував Помаранчеву революцію, називав ці події прикладом для інших країн – колишніх радянських республік. У спробі оцінити майбутні відносини України й Росії він тоді висловлював сподівання, що у Кремлі будуть поводитися "прагматично, раціонально, розумно".

"У незалежності України полягає інтерес 140 млн громадян Росії. Але є владні угруповання, які розглядають Україну як такий собі бізнес-проєкт, політичний або економічний. Причому про це думають усі владні угруповання, – зазначав політик. – Але в кінцевому результаті й вони повинні політично мислити і зважати на реалії. А от питання внутрішньої російської політики в тому, коли і як громадяни примусять свій уряд і своє керівництво поводитися так, як це необхідно для інтересів народу Росії".

Явлінський закінчив школу в Україні (тоді – УРСР), займався боксом, брав участь у змаганнях у складі команди "Динамо" (розповіддю саме про цей досвід починається розлога біографія на його сайті). Явлінський двічі ставав чемпіоном України з боксу серед юніорів (у 1967-му і 1968 році). І хоча він переміг у 43 боях із 44 проведених, перші раунди завжди програвав: боксером був "сентиментальним", і переставав жаліти супротивника тільки коли його дуже розізлити.

У 17 років львівʼянин Явлінський вирушив навчатися до Москви – як він сам каже, "понаїхав". У студентські роки носив довге волосся, слухав The Beatles і якось опинився в міліції через власний "нестандартний" зовнішній вигляд.

Після навчання в університеті, де вивчав економіку, Явлінський працював у науково-дослідному інституті вугільної промисловості: "чотири роки мотався країною", працюючи в шахтах. Склав довідник посадових обовʼязків усіх інженерів шахт, за яким і досі визначають розмір пенсій і відповідальних за нещасні випадки. Тоді один такий стався і з ним. Явлінський опинився разом із гірниками у шахті, яку завалило. 26 годин простояв по пояс у воді.

"[Ми думали] що, напевно, все. Ми нічого не знали: шукають нас, не шукають. Ми подати сигнал не могли. Нас там було 18 людей, вони померли. Деякі ще там, інші – в лікарні, тому що дуже холодна вода була, – розповідав він. – Я був просто молодий. Я полежав у лікарні, у мене було запалення легень, але на цьому все закінчилося".

1982 року він опублікував книжку, у якій, як вказано в біографії, "дійшов висновку: радянська економіка непрацездатна і може працювати або під дулом пістолета (Сталіна), або в умовах вільного ринку". І хоча книга вийшла під грифом "для службового користування" і накладом усього 300 одиниць, тобто не була доступною для широких мас, Явлінський зазнав переслідувань радянської влади. Від нього вимагали знайти всі 300 виданих книжок, змушували робити доноси на колег. 1984-го в нього "виявили" туберкульоз у важкій стадії і на цій підставі знищили весь наклад і чорновики книги. Явлінського поклали у закритий лікувальний заклад і призначили операцію з видалення легені. Напередодні операції хірург сказав йому тікати і що хвороби немає.

Явлінський "не без пригод" дістався додому, а наступного дня зробив флюорографію у кількох лікарнях. Це підтвердило, що він здоровий. Із результатами досліджень він пішов до туберкульозної лікарні, звідки тікав. Зайшов до кабінету головного лікаря, а той замкнувся там із ним. Далі, як ідеться на сайті політика, відбувся такий діалог:

– Відпустити вас я не можу. Ми зробимо вам операцію. Виріжемо частину легені. Ви дістанете інвалідність І групи, будете жити в санаторії, на півдні...

– Але ж мені 32 роки! У мене народився син! Я здоровий!

– Скажіть, ви можете собі уявити, що вийшли на вулицю й потрапили під трамвай? Чи може таке бути?

– Може...

– Отож. Ви потрапили під трамвай... Вас переїхала система.

Тоді його знову залишили в лікарні, як політику вдалося вибратися, не уточнюють. Згадують лише книгу "Сто років сходження", у якій викладено, зокрема, розповідь про його родича-фізика Натана Явлінського.

Створення "Яблока" і похід у політику. Переговори з Дудаєвим, напад на сина

На початку 90-х Явлінський працював в останньому радянському уряді, потім заснував дослідницький центр "ЕПІцентр", а 1993-го зʼявилося "Яблоко". Назва партії – акронім перших літер прізвищ засновників – Григорій Явлінський, Юрій Болдирєв, Володимир Лукін (політсила була заснована як блок Явлінський – Болдирєв – Лукін і стала "Яблоком" згодом). Партія пройшла в Держдуму, набравши майже 8% голосів, що забезпечило 27 місць у парламенті.

1994 року під час війни у Чечні Явлінський їздив на переговори з чеченським лідером Джохаром Дудаєвим – про долю російських військових, яких узяли у полон. Військові були без розпізнавальних знаків і жодне відомство не визнавало, що це їхні службовці. Після переговорів сімох росіян відпустили. Також Явлінський забрав рештки тіл ще 20. Після того на старшого сина Явлінського напали – і обоє дітей виїхали до Лондона. Як говорив політик в інтервʼю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону, він після нападу "зробив усе, щоб убезпечити дітей".

Під час другої чеченської війни, як вказано в біографії, політик теж займав антивоєнну позицію, але вже тоді це не було популярним серед росіян – рейтинги впали.

У 2002-му, коли група чеченців захопила в заручники глядачів мюзиклу "Норд-Ост", Явлінський був одним із політиків, що вели з ними переговори. Український журналіст Юрій Бутусов пізніше звертав увагу, що 40 чеченців не вбили жодного заручника, тоді як російська влада (Путін уже був президентом), ухваливши рішення про штурм, убила всіх чеченців і понад 120 заручників. Явлінський згадував, що метою захоплення заручників чеченці називали припинення війни.

"Я кажу: "Чого ви хочете?" – "Ми хочемо припинити війну". Я кажу: "Це ж ціла війна, її неможливо припинити за один день. Ви хочете, щоб вас обдурили? Я не хочу вас обманювати". Півтори години суперечок. У підсумку вони висунули вимогу влаштувати телефонну розмову Путіна з [тодішнім президентом Чечні Асланом] Масхадовим. Я кажу: "Хочеш, я спробую. Спочатку відпусти дітей – і я спробую вести переговори". Вранці вони мені зателефонували і сказали: "Ми зробили. Тепер ти роби". Я кажу: "Скільки?" – "Вісім". І справді, відпускали дітей. Їх одразу хапали й забирали", – розповідав він.

За свою політичну карʼєру Явлінський кілька разів балотувався у президенти: 1996-го і 2000 року посів четверте і третє місця, набравши 7,34% і 5,80% голосів відповідно. 2012-го його не допустили до виборів. На виборах до Держдуми "Яблоко" тричі долала прохідний барʼєр, але це було у 90-х. Після приходу Путіна до влади політсила не проходила до російського парламенту, хоча й мала представництва в регіональних парламентах.

Що говорив Явлінський про війну і як його партію зняли з виборів

Засновник "Яблока" послідовно займає антивоєнну позицію і висловлювався проти окупації Криму й початку бойових дій на Донбасі 2014 року. 24 лютого 2022 року він виступив із заявою, що війна Росії проти України – найважчий злочин. Він підкреслював, що росіяни відповідальні за це і закликав Путіна до припинення вогню.

Цей заклик він потім повторював регулярно, і одного разу сформулював свою думку так, що дістав хвилю критики у відповідь. У лютому 2023 року Явлінський написав для "Новой газеты" статтю "Прекратите!", у якій висловлював думку, що припинення вогню необхідне для початку урегулювання, а також згадував про РФ як про ядерну державу. "Путін і раніше, і зовсім недавно не раз прямо заявляв про готовність застосувати ядерну зброю. Не варто доводити ситуацію до крайності. Треба припинити це", – заявив він серед іншого.

Як зазначало "Радио Свобода", прибічники війни статті навіть не помітили, а представники російської опозиції, а також українці її переважно розкритикували.

"Ґвалтують дівчину. Підходить Явлінський і каже: "Зупиніться. Обоє. І негайно", – так колонку політика побачив активіст Марк Гальперін.

Засновник видання The Insider Роман Доброхотов порівняв ліберала Явлінського з "єдиноросом" Олексієм Пушковим. "Оце сміливець, не гірше за Пушкова висміяв цих ліберальних мрійників, які бажають перемоги Україні. Поки вони там, на безпечній відстані, Явлінський сміливо й прямо каже: "Здавайся, Україно, досить воювати!" – саркастично написав журналіст.

Леонід Волков, колишній голова заснованого Олексієм Навальним Фонду боротьби з корупцією, узагалі назвав Явлінського "Дмитром Медведєвим".

На вибори до Держдуми цьогоріч "Яблоко" йшла з програмою, у якій всього 43 слова – найкоротшою в історії політсили. Партія виявилась єдиною у виборчому бюлетені, яка має антивоєнну позицію.

Жодного з раніше публічно відомих імен не було у виборчому списку: заступник голови партії Лев Шлосберг зараз перебуває в СІЗО за обвинуваченням у поширенні "фейків" про російську армію, а голова політсили Микола Рибаков хоча й перебуває на волі, дістав адміністративний вирок за поширення "екстремістської символіки".

Усього, за словами Явлінського, вісім членів партії перебувають у СІЗО або в тюрмах. Сам він останніми роками не балотується на виборах і у виборчих списках партії його цьогоріч не було.

10 серпня Верховний суд РФ за позовом партії "Родина" ухвалив рішення прибрати "Яблоко" з виборчого бюлетеня.

Головна причина – рейтинги, що стрімко зростали. За даними "Верстки", електоральний рейтинг "Яблока" за тиждень до зняття з виборів зріс "від статистичної похибки" до 9,3%. Співрозмовники видання у владі РФ заявили, що експеримент із допуском антивоєнної партії "було згорнуто" і "якнайоперативніше". Ефект від реєстрації списку "Яблока" наприкінці липня виявився несподіваним, визнав політтехнолог, який працює з Кремлем. Інакше доля партії і не могла скластися, додав співрозмовник "Медузы".

"Можна назвати це страхом, а можна – мінімізацією ризиків. Навіть зайві два-три відсотки можуть зіпсувати KPI ["Единой России"] і розподіл місць за підсумками. Якщо це прогнозовано і якщо цьому можна запобігти, то будь-хто так і зробить", – сказав він.