Нові квоти ЄС можуть надовго обмежити доступ української сталі до європейського ринку – "Метінвест"
СЕО "Метінвесту" наголосив на важливості збереження виробничої бази й доступу до ринку ЄС
Фото: Метінвест / Facebook
Українська металургія може зіткнутися з тривалими обмеженнями на європейському ринку, якщо ЄС затверджуватиме квоти, виходячи зі знижених через війну обсягів виробництва й експорту. Про це сказав керівник офісу генерального директора "Метінвесту" Олександр Водовіз в інтерв’ю польському порталу Strefa Biznesu.
За словами Водовіза, після російських атак "Запоріжсталь", "Каметсталь" та інші підприємства зазнали пошкоджень і зупинок. Відновлення металургійних потужностей потребує значних витрат, оскільки тривала зупинка печей, енергетичної та іншої інфраструктури ускладнює їх подальший запуск.
Водночас ЄС планує обмежити загальний імпорт сталі приблизно 18 млн тонн, розподіливши цей обсяг між країнами за квотами. Для України передбачено приблизно 600 тис. тонн.
"В Україні війна. Ми думаємо не про те, як конкурувати, а про те, як вижити", – зазначив Водовіз.
Окремим питанням є майбутній перегляд української квоти. За словами Водовіза, у грудні ЄС оцінюватиме обсяги постачань за попередні шість місяців. Через російські удари та зупинку підприємств ці показники можуть бути нижчими за довоєнні, що, на його думку, створює ризик закріплення заниженої квоти на наступні 5–10 років.
Обмеження позначаються і на виробничих ланцюжках українських компаній у ЄС. Зокрема, придбаний "Метінвестом" трубний завод у Румунії мав отримувати листовий прокат із "Запоріжсталі". Через проблеми з постачаннями підприємство працює з меншим завантаженням і, за словами Водовіза, за дефіциту сировини може зупинитися.
Ще одним питанням Водовіз назвав застосування CBAM – механізму вуглецевого коригування ЄС. У "Метінвесті" вважають, що для українських підприємств треба враховувати умови війни й обмежені можливості фінансування декарбонізації.
"Ми готові скорочувати викиди, але наразі не маємо на це коштів", – зазначив Водовіз і закликав розглянути тимчасовий спеціальний режим для України.
Водовіз також заявив, що скорочення української металургії впливатиме на бюджетні надходження та потребу країни у зовнішньому фінансуванні. За його словами, до повномасштабної війни металургія була одним із найбільших платників податків, а загальні бюджетні надходження від галузі та пов’язаних секторів становили приблизно 200 млрд грн.
У зв’язку із цим у "Метінвесті" закликають під час перегляду квот враховувати історичні обсяги постачань України й умови воєнного часу, а не лише поточні показники виробництва.
Водовіз назвав збереження виробничої бази й доступу до ринку ЄС одним із головних завдань для української металургії, оскільки це впливатиме на можливості її відновлення після війни.