Українець, підозрюваний у підриві "Північних потоків", попросив політичного притулку в Хорватії
Суд Хорватії ухвалив рішення про екстрадицію Журавльова до Німеччини
Фото: ЕРА
Українець Володимир Журавльов, якого затримали за підозрою у причетності до підриву "Північних потоків", попросив у влади Хорватії про політичний притулок. Про це в коментарі "Суспільному" 29 вересня повідомив його адвокат Микола Катеринчук.
"Володимир Журавльов подав заяву на політичний притулок у Хорватії, обґрунтовуючи це тим, що у Німеччині його не чекає справедливий суд", – сказав правозахисник.
Водночас він зазначив, що прохання про притулок не зупиняє процесу екстрадиції автоматично.
23 вересня юридична компанія "Катеринчук, Моор та Партнери", яка представляє інтереси Журавльова, інформувала, що хорватський суд міста Пула ухвалив рішення про екстрадицію Журавльова до Німеччини. Українець у відповідь пригрозив голодуванням. Захист анонсував оскарження рішення.
Контекст
- У ніч на 26 вересня 2022 року на газогонах "Північний потік" і "Північний потік – 2", які пролягають дном Балтійського моря, зафіксували підводні вибухи й витік газу. Міністри оборони Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії й Ісландії визнали інцидент диверсією, на місці виявили сліди вибухових речовин. Розслідування 2024 року припинили, не назвавши винних.
- Німеччина видала ордери на арешт сімох українців, яких підозрюють у причетності до підриву. За даними ЗМІ, у підготовці вибухів брало участь четверо водолазів, зокрема одна жінка, фахівець із вибухівки, шкіпер з Одеси й координатор. Один із підозрюваних міг загинути на фронті.
- Одного з підозрюваних – Володимира Журавльова – затримали в польському місті Прушкув наприкінці вересня 2025 року, однак окружний суд Варшави відмовився видати Журавльова за ордером спецслужб Німеччини і звільнив його з-під варти. Імовірно, саме його затримали в Хорватії.
- У Німеччині під вартою також перебуває інший підозрюваний у цій справі – українець Сергій Кузнєцов. Його екстрадували до країни з Італії в листопаді минулого року й висунули обвинувачення в нападі на цивільну енергетичну інфраструктуру, що, згідно з міжнародним кримінальним правом, є воєнним злочином. Таку ж правову кваліфікацію пізніше додали до ордеру на арешт Журавльова.