Гриневич обговорила закон про освіту з генсеком Ради Європи

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич 6 жовтня у Страсбурзі обговорила з генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом мовні норми нової редакції закону "Про освіту". Про це повідомила прес-служби Міносвіти.

Гриневич зазначила, що після введення обов'язкового здавання зовнішнього незалежного тестування з української мови було виявлено, що 55% учнів шкіл із румунською мовою навчання і понад 62% учнів шкіл із угорською мовою навчання не змогли скласти іспиту, і "таким чином діти або залишаться без освіти, або їм доведеться виїхати в іншу країну".

За її словами, навчання мовою нацменшин не можна здійснювати на шкоду вивченню державної мови.

Гриневич пояснила, що з метою якісного навчання і плавного переходу на вивчення предметів українською мовою планують запровадити нові педагогічні методи та інструменти.

"Зокрема, двомовне навчання – коли термінологія на уроці дається одразу двома мовами: українською та мовою меншини. Важливим є також підвищення кваліфікації учителів зі шкіл нацменшин та вироблення правильного підходу до вивчення української", – розповіла вона.

Міністр наголосила, що відомство не збирається закривати школи національних меншин чи звільняти вчителів.

Ягланд назвав аргументи Гриневич "правильними", однак зазначив, що мовне питання "дуже чутливе".

"Потрібно розуміти, що питання мови та прав меншин – це потенційно конфліктні питання, які впливають на стабільність Європи. Таким чином, якщо ми не турбуємося про права меншин на користування їхньою мовою – це завжди конфлікт. І тому ми мусимо відкрито розглянути по суті зміст цього закону. Важливо, щоб діти з нацменшин не були повністю позбавлені права навчитися  власною мовою, потрібно обговорювати пропорції, у яких це буде здійснюватися", – пояснив генсек Ради Європи.

Гриневич відповіла, що зараз триває підготування нового закону "Про загальну середню освіту", в якому буде уточнено відповідні положення.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови у навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті у законі вже висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція.

У міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".