+11 Київ
До організації протестів біля Верховної Ради причетні бізнесмен Ігор Коломойський, бізнесмен Дмитро Фірташ і нардеп від Опозиційного блоку Сергій Льовочкін, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" політолог, експерт із міжнародної та внутрішньої політики Українського інституту майбутнього Юрій Романенко.
"Головна проблема цих протестів полягає в їх організації і мотивації людей. Перше запитання: чи мотивовані великі гравці? Так. У цю опозиційну групу, яка організувала протести, залучено Коломойського і Фірташа. Найімовірніше, також залучено Льовочкіна. І діють вони через афілійовані з ними політичні фігури. Що стосується мотивації населення, то вона теж є. У людей спостерігається повна недовіра до всіх інститутів влади. Але активна частина населення, яка була ударною на Майдані, трансформувалася. Хтось виїхав із країни, хтось обпікся і став обережніше ставитися до політичних лідерів. До того ж ніхто з лідерів протесту під Верховною Радою не має високого рівня довіри серед населення", – підкреслив Романенко.
За його словами, українська влада свідомо не застосовує жодних радикальних заходів щодо протестувальників під парламентом.
"На Майдані була ідея євроінтеграції. Крім цього, люди бажали відновлення справедливості після побиття студентів. У підсумку на вулиці вийшла величезна маса людей. Зараз же нічого такого не було. Три пункти великої політичної реформи, яку відстоюють мітингувальники під Радою, складні для сприйняття простої людини. Та й самі активісти не до кінця розуміють. Тобто ці вимоги є дуже слабким аргументом, щоб люди побігли на Майдан. А влада чітко розуміє, що організаторам протесту під Радою потрібен мобілізаційний привід. Тому уникає радикальних дій. Якщо влада буде ігнорувати мітинг під парламентом, поодинокі намети просто поступово згорнуться", – резюмував Романенко.
17 жовтня біля будівлі Верховної Ради кілька політичних партій і громадських рухів розпочали всеукраїнську акцію на підтримку масштабної політичної реформи.
Вимоги протестувальників – ухвалити закони про обмеження депутатської недоторканності, про антикорупційний суд і нові виборчі правила.
18 жовтня група народних депутатів, які беруть участь в акції, збиралася зустрітися з президентом України Петром Порошенком і дізнатися в нього терміни подання до Верховної Ради законопроекту про створення антикорупційного суду. Проте зустріч не відбулася.
19 жовтня Рада внесла два законопроекти про скасування недоторканності нардепів до порядку денного і надіслала їх до Конституційного Суду для отримання висновків. Цього ж дня парламент відхилив усі подані законопроекти про реформу виборчої системи.
Як заявила представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко, Порошенко "налаштований" на ухвалення закону про антикорупційний суд до кінця 2017 року, але зараз він очікує висновків Венеціанської комісії.
Увечері 19 жовтня організатори акції протесту заявили, що "Рух нових сил", а також нардепи від "Самопомочі" Єгор Соболєв і Семен Семенченко залишаться в наметовому містечку, а інші учасники акції будуть домагатися результатів іншими методами. Водночас Семенченко і Соболєв залишаються не як представники "Самопомочі", а як учасники руху "Визволення".
