Якою буде погода на Благовіщення, такою і на Великдень. На коли припадають два великі церковні свята

12 квітня, після завершення Великого посту, віряни святкуватимуть Великдень
Фото: depositphotos.com

Благовіщення Пресвятої Богородиці – одне з найбільших церковних свят і третє за значущістю свято після Великодня й Різдва. На коли саме припадає це свято 2026 року, ідеться на Facebook-сторінці Православної церкви України (ПЦУ) 1 березня.

Свято Благовіщення нагадує про звістку, яку архангел Гавриїл приніс Діві Марії, і припадає на 25 березня.

"У цей день ми згадуватимемо подію, коли архангел Гавриїл сповістив Діві Марії довгоочікувану радісну новину, яка ознаменувала початок визволення людського роду від гріха й вічної смерті, відкрила шлях для нашого спасіння", – ідеться в дописі.

12 квітня, після завершення Великого посту, віряни святкуватимуть Великдень – свято, яке у традиції християнства має особливе значення й символізує завершення посту.

Прикмети на Благовіщення

Як зазначають на сайті ТСН, у народі вважали, що погода на Благовіщення визначає, якою буде погода і на Великдень.

"Дощ обіцяє багатий урожай жита й грибів. Гроза віщує щедрий урожай горіхів. Сніг і мороз – до пізньої весни. Багато ластівок – весна буде теплою, – ідеться в матеріалі. – Лелеки вже на яйцях – тепло прийде скоро".

Контекст:

Історичний Ісус Христос, якщо він дійсно був (а незаперечних доказів існування реального прототипу біблійного Месії немає), народився між 7 роком до нашої ери й 4 роком нашої ери. Точна дата його народження теж невідома, християнська церква вважає, що Христос народився 25 грудня – рівно за дев'ять місяців після того, як архангел Гавриїл повідомив Діву Марію про непорочне зачаття (Благовіщення святкують 25 березня).

З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар. У ПЦУ пояснили, що тепер нерухомі свята, пости, дні пам'яті святих відбуватимуться на 13 днів раніше. 

Юліанський календар розробили й упровадили у 45 році до нашої ери за наказом римського імператора Юлія Цезаря. Однак через неточності до XVI століття фіксували значне розходження між календарними й фактичними днями сонячного рівнодення, від яких залежали деякі релігійні свята (наприклад, Великдень). У зв'язку із цим папа римський Григорій XIII 1582 року ввів нову систему літочислення, яка пізніше дістала назву григоріанський календар (він випереджає юліанський на 13 днів).

Григоріанський календар до початку XX століття вже використовувала більшість країн світу у світському житті, проте деякі церкви, зокрема православні, і далі послуговувалися юліанським календарем. 1923 року собор східних православних церков постановив реформувати юліанський календар. Щоб не користуватися "папським" календарем, християни східного обряду розробили свій новоюліанський. Різниця між ними полягає в тому, що для компенсації розбіжності календарного й астрономічного року в новоюліанському "пропускають" сім діб на 900 років, у григоріанському – три доби на 400 років; до 28 лютого 2800 року дати в календарях повністю збігаються.

З початком російської агресії 2014 року в Україні активізувалося обговорення переходу з юліанського, яким і далі користується православна церква країни-агресора, на новоюліанський календар. Після широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року цей процес прискорився: у січні 2023 року про перехід на новий стиль оголосив глава Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук); у травні аналогічне рішення ухвалив архієрейський собор ПЦУ (у липні його затвердив помісний собор церкви).