Зеленський підписав "ресурсний" закон

Як зазначає пресслужба, закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" №1914-ІХ спрямований на зміцнення ресурсної бази бюджетів і запобігання бюджетним втратам через ухилення від оподаткування.

Зокрема, передбачено індексацію ставок деяких податків, зміну підходів до оподаткування ПДВ та акцизним податком тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет, пива, а також рентною платою за використання надр для видобування руд заліза.

Крім того, документ передбачає підвищення окремих ставок екологічного податку, запровадження мінімального податкового зобов'язання як податку з потенційно можливого мінімального доходу із земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за винятком ділянок членів дачних і садівничих кооперативів, сільгоспугідь громадян у межах населених пунктів, земель на окупованій території чи лінії розмежування на період проведення ООС.

Також передбачено встановлення для великих платників податків обмеження  на перенесення від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств минулих років.

У законі також є норми щодо врегулювання проблемних питань оподаткування та забезпечення підтримки бізнесу.

Контекст:

Законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" було зареєстровано у Верховній Раді 2 червня, його ініціатором став Кабмін.

Уряд схвалив його на засіданні 12 травня. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль стверджував, що нововведення торкнуться лише великого бізнесу і не зачіпатимуть зазагальнодержавних податків для громадян, а також малого й середнього бізнесу.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розкритикувало законопроєкт, у відомстві зазначили, що у ньому є корупційні чинники та низка інших порушень, тому його треба суттєво доопрацювати. Висновок експертизи НАЗК опублікувало на своєму сайті 8 червня.

1 липня Рада ухвалила законопроєкт у першому читанні, 30 листопада – у другому. Розглядали документ за спецпроцедурою, що обмежує час на розгляд поправок (загалом їх було подано понад 11 тис.).

Розгляд проєкту у другому читанні неодноразово переносили. Нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев пояснював це консультаціями, які "стосувалися найболючіших питань для великого бізнесу". За його словами, ресурси законопроєкту №5600 відображено у проєкті держбюджету на 2022 рік.

Низка бізнес-асоціацій (Американська торговельна палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація та Союз українських підприємців) виступали проти ухвалення цього закону, а після його голосування в Раді просили президента застосувати до нього право вето, повідомляло агентство "Інтерфакс-Україна".

У Кабміні очікували, що зміни дадуть можливість збирати до державного бюджету додатково понад 60 млрд грн на рік, але, за оцінками Міністерства фінансів станом на грудень, надходження від закону до державного та місцевих бюджетів загалом 2022 року становитимуть до 30 млрд грн.