Апеляційний суд визнав надмірними витребувані прокуратурою відомості з телефона журналістки Седлецької

Седлецька: Суд забетонував можливість силовиків відслідковувати джерела і стежити за роботою журналістів через їхні телефони
Фото: radiosvoboda.org

Апеляційний суд Києва скасував постанову Печерського суду, який надав правоохоронцям доступ до масиву даних за 1,5 року з мобільного телефона головного редактора програми "Схеми" Наталії Седлецької.

Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу головного редактора програми "Схеми" Наталії Седлецької, скасувавши постанову Печерського суду Києва про доступ до даних її мобільного телефона за 1,5 року. Про це пише "Радіо Свобода".

Суд ухвалив нове рішення, яким обмежив перелік даних, які може одержати слідчий із мобільного журналістки. Зокрема, мобільний оператор має надати дати, час та місця розміщення телефона Седлецької протягом 17 місяців біля базових станцій поблизу будівлі Національного антикорупційного бюро України в Києві.

"Апеляційний суд визнав, що в Генпрокуратурі справді затребували надмірну кількість даних із мого та телефона Крістіни Бердинських. З одного боку, це добрий знак, і показує, що не дарма ризик розкриття джерел журналістів викликав таку гостру реакцію суспільства. Водночас суддя хоч і у звуженому обсязі, але все одно дозволив прокуратурі зняти з наших мобільних дані. Що по суті є стеженням за журналістами "постфактум", – зазначила Седлецька.

На думку журналістки, контакти і дзвінки з конкретних вулиць у Києві частково дадуть можливість слідчим відновити маршрут її пересування і коло спілкування за цей період.

"Фактично суд забетонував можливість силовиків під виглядом слідчих дій відстежувати джерела та слідкувати за роботою журналістів через їхні телефони", – підкреслила вона.

Седлецька просила суд повністю заборонити доступ правоохоронців до її мобільного телефона. Адвокат журналістки Анатолій Попов не вважає рішення суду перемогою.

"Із точки зору журналістів та захисту їхніх джерел – це не можна вважати перемогою, бо суд усе одно залишив слідству право отримувати дані про пересування журналістів протягом такого довгого періоду. І залишив право доступу ГПУ до доволі широкого обсягу інформації з телефонів розслідувачів. Але з точки зору громадян – це перемога, бо сьогодні суд підтвердив можливість оскаржувати ухвали слідчих суддів", – підкреслив він.

3 вересня агентство "Українські новини" повідомило, що Печерський райсуд Києва надав ГПУ доступ до телефонних контактів Седлецької за період із 19 липня 2016 року до 16 листопада 2017 року включно.

4 вересня "Радіо Свобода" назвало одержання доступу до телефонів журналістки грубим порушенням міжнародних стандартів. Організація "Transparency International Україна" заявила, що рішення суду є заангажованим і невмотивованим. Також стурбовані ситуацією в Євросоюзі та США.

Седлецька заявляла, що розцінює рішення суду як втручання в її особисте життя і спробу чинити на неї тиск через професійну діяльність. Вона вважає, що ГПУ хоче дістати доступ до її джерел інформації, але, за її словами, вона спілкувалася з ними зашифрованими каналами, до яких прокуратура не зможе дістати доступ.

5 вересня генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що необхідність доступу до телефона Седлецької зумовлена її відмовою надавати інформацію у справі про ймовірне розголошення державної таємниці і даних досудового слідства директором НАБУ Артемом Ситником.

У ГПУ заявили, що телефонні розмови Седлецької слухати не будуть, слідство цікавлять дата, час та геолокація контактів.

За даними слідства, розмова Артема Ситника з групою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Директор НАБУ заявляв, що не розголошував ні державної таємниці, ні таємниці слідства.

Седлецька оскаржила рішення суду про доступ до даних її телефона.