Найєм про акцію в Будапешті про "самовизначення Закарпаття": Це навіть не натяк на зазіхання на нашу територію, а чистий сепаратизм
Учасники акції в Будапешті про "самовизначення Закарпаття" мало відрізняються від середньостатистичного росіянина, упевненого, що заради захисту російськомовного населення "можна піти і на невелику анексію", зазначив нардеп України від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм.
Акція прихильників "самовизначення Закарпаття", яка проходить у Будапешті, свідчить про те, що Угорщина "переходить межу". Про це у Facebook заявив народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм.
"Я не дипломат, тому скажу як є: це навіть не натяк на зазіхання на нашу територію, а чистий сепаратизм. Чесно кажучи, учасники цієї акції мало чим відрізняються від середньостатистичного росіянина, упевненого, що заради захисту російськомовного населення можна піти на невелику анексію", – написав він.
За його словами, "наші сусіди переходять межу політичної ввічливості, користуючись тимчасовою слабкістю – війною на сході".
"Це ніж у спину в скрутну хвилину. Не кажучи вже про те, що посягання на моє улюблене місто в країні – Ужгород", – заявив нардеп.
Найєм звернув увагу, що Закарпатська область – єдина в Західній Україні, де в регіоналів була традиційно висока підтримка.
"Це просто факт, жодних натяків", – написав він.
Сьогодні під посольством України в Угорщині проходить акція "Самовизначення для Закарпаття". Посол України в Угорщині Любов Непоп зазначила, що Міністерство закордонних справ України було проти заходу, оскільки його організатори заявили, що вони "за самовизначення Закарпаття і за свободу русинським, польським, болгарським, румунським, вірменським національним громадам, які проживають на території нинішньої України", а також "виражають протест проти варварства путчистів, які захопили в полон Україну і разом із нею угорських національних братів".
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності. Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.
Занепокоєння щодо мовної статті в законі, крім Угорщини, висловили Молдова, Польща, Росія, Болгарія і Греція.
26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".
9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон відкидає можливість діяльності угорських шкіл в Україні і відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.
Згідно з переписом населення 2001 року, в Україні проживає понад 150 тис. угорців, більшість із них – у Закарпатській області.