Портников щодо закону "Про освіту": Державі потрібен діалог із власними національними спільнотами
Українська мова потрібна представникам національних меншин, щоб вони поверталися після здобуття вищої освіти в інших країнах і мали можливість працювати та розвиватися в Києві, Львові та Дніпрі, зазначив політичний оглядач Віталій Портников.
Український закон "Про освіту" вперше за багато років ставить випускників шкіл у рівні умови для вступу у вищі навчальні заклади України. Про це політичний оглядач Віталій Портников написав у колонці для "Радіо Свобода".
"Однак для представників національних меншин важливо, щоб випускники мали можливість навчатися в університетах країн походження. На це бажання не можна заплющувати очі. Так, зрівняти всіх українських громадян у правах і можливостях – благородне і державницьке завдання. Але держава не повинна позбавляти людей можливостей здобувати вищу освіту рідними мовами", – уважає він.
На думку оглядача, ці завдання необхідно поєднати, щоб знизити "гостроту кризи".
"Державі потрібен діалог із власними національними спільнотами. За столом переговорів їхні представники повинні бути, образно кажучи, на українській, а не на чужій стороні", – пише Портников.
Оглядач зазначає, що йому зрозумілі тривоги представників національних меншин України.
"Я не хочу, щоб українці румунського і угорського походження їхали з України. Я хочу, щоб вони поверталися додому навіть після здобуття вищої освіти в Румунії або Угорщині. І я хочу, щоб вони мали можливість працювати, робити кар'єру, розвиватися не тільки в Бухаресті, Будапешті, Берегові чи Герці, але і в Києві, Львові, Дніпрі. А для цього українська мова необхідна", – заявив він.
За його словами, для розуміння того, що Україна хоче дати можливість знати українську мову всім, – "не вистачає всього лише довіри".
"Саме з відновлення атмосфери довіри ми і повинні починати", – уважає Портников.
5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту". Документ вводить 12-річну шкільну освіту, посаду освітнього омбудсмена й передбачає, що оклад педагогів буде залежати від підсумків їх сертифікації.
Законом також розширено використання української мови в навчанні.
"Підхід, який там закладено, такий, що дошкільна й початкова освіта здобуваються рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий акцент роблять на оволодінні державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою", – пояснила тоді міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Своє занепокоєння щодо мовної статті в законі висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Болгарія та Греція. МЗС Росії також засудило ініціативу, хоча визнало, що "у законі російської мови не згадують".
15 вересня Гриневич за результатами зустрічі з главами дипломатичних місій заявила, що Україна готова надати в Раду Європи на експертизу статтю про мову освіти в законі про освітню реформу, а також висловила сподівання, що президент підпише документ.
19 вересня закон підписав спікер Верховної Ради Андрій Парубій.
21 вересня президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що скасував офіційний візит в Україну через ухвалений Верховною Радою закон "Про освіту".