Директор ЦРУ цього тижня негласно відвідував Берлін. Він обговорював із Шольцом Україну та "Північний потік – 2" – ЗМІ

Бернс (на фото) відвідав Берлін перед візитом Блінкена
Фото: EPA
Глава Центрального розвідуправління США (ЦРУ) Вільям Бернс цього тижня здійснив негласний візит до Берліна. Про це 20 січня повідомило видання The Wall Streat Journal.

Газета пише, що візит Бернса було здійснено "в межах своїх зусиль щодо переконання європейських країн згуртуватися навколо жорсткішої відповіді Москві та на підтримку України". Берлін він відвідав за кілька днів до поїздки туди держсекретаря Ентоні Блінкена.

Співрозмовники видання повідомили, що глава ЦРУ зустрівся з канцлером ФРН Олафом Шольцом та поінформував його і представників німецької розвідувальної спільноти про ймовірні сценарії ситуації навколо України та Росії.

Також обговорювали газопровід "Північний потік 2". Бернс, за словами співрозмовників видання, закликав Берлін припинити його роботу в разі вторгнення РФ в Україну.

За даними джерел, главу ЦРУ скерували до Берліна після того, як Шольц утримався від оголошення, що Німеччина заморозить "Північний потік 2" у разі російського вторгнення. За словами американських дипломатів, канцлер і його помічники приватно давали такі запевнення, але поки не оголошували про це публічно. Протягом останніх днів Шольц уникав відповідати на запитання журналістів щодо санкцій проти трубопроводу, зазначає ЗМІ.

18 січня американський канал CNN повідомляв, що Бернс минулого тижня негласно відвідував Київ. Директор ЦРУ, за даними ЗМІ, зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Вони обговорили "поточну ситуацію та зусилля щодо деескалації напруженості". Також він "проконсультувався з колегами з розвідки у зв'язку з побоюваннями щодо подальшого вторгнення Росії в Україну", сказав співрозмовник. Офіційно про візит не повідомляли. CNN зазначає, що ЦРУ дотримується "давньої політики" не коментувати та не оголошувати публічно про поїздку директора.

Контекст:

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомляв 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили у СРСР.

23 грудня на щорічній пресконференції Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного гарантування безпеки Росії сьогодні та на історичну перспективу".

10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація й наслідки.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн  членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ в Україну. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.

У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.