Качка відповів на зауваження Єврокомісії щодо зростання тиску на НАБУ й САП в Україні
Віцепрем'єр-міністр України із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, коментуючи звіт Європейської комісії про розширення, у якому, зокрема, йдеться про те, що "антикорупційні інституції та організації громадянського суспільства повідомляють про зростання тиску" на НАБУ й САП заявив, що станом на листопад 2025 року НАБУ й САП "працюють і абсолютно нормально виконують свою роботу". Про це він сказав 4 листопада в ефірі "Радіо Свобода", яке опублікували в YouТube.
У звіті Єврокомісії про розширення йдеться, що Україна досягла лише "обмеженого прогресу" в боротьбі з корупцією. У документі наголошують, що спроба передати оперативну роботу НАБУ й САП під контроль генпрокурора могла серйозно послабити антикорупційну систему, хоча незалежність цих органів швидко відновили після протестів і тиску міжнародних партнерів. Водночас ЄК звернула увагу на зростання тиску на антикорупційні інституції та громадські організації, які ставлять під сумнів відданість України антикорупційному курсу.
За словами Качки, якщо НАБУ й САП не здатні виживати в умовах змагального кримінального процесу, це означає, що ці інституції мають ще сильніше посилюватися.
"І питання в тому, як вони мають посилюватися. Вони мають посилюватися, збільшуючи свій авторитет якісними розслідуваннями, що вони й роблять. Своєю статистикою, доводячи це", – вважає Качка.
Міністр зазначив, що це "абсолютно теж нормальний процес у демократичному суспільстві", коли дехто виходить із критичними заявами щодо ймовірного тиску на антикорупційні органи.
Качка також сказав, що політична дискусія в Україні щодо боротьби з корупцією "радикалізує оцінки руху до Європейського союзу" й це "велика проблема".
"Треба розуміти й бачити розвиток усієї системи. Люди, які критикують усе, що відбувається в антикорупції, не поважають свою працю, тому що, у тому числі, завдяки їхньому внеску інтелектуальному ці інституції були створені. Вони працюють, і досить ефективно. Тому очевидно, що коли ви хочете щось радикалізувати – це ваше абсолютне право, але я зберігаю право не погоджуватись із цим", – наголосив він.
Міністр уточнив, що звіт Єврокомісії – це "достатньо об'єктивна оцінка" й будь-які зауваження й рекомендації є в логіці дорожніх карт.
"Євросоюз підкреслив, що це важливо, наголосив ще раз, що це прямо надзвичайно важлива історія. Ми це знаємо, тому що дуже багато держав – членів ЄС для всіх країн-кандидатів без винятку говорять, що боротьба з корупцією є вирішальним чинником. Чи добре цього року спрацювали НАБУ й САП? Очевидно, що так, тому це відзначено. Чи в нас законодавчо всі рамки працюють? Працюють. Усе, що відбувалося в межах цього року, може давати певні оцінки, так як це яскравість, але в цілому весь магістральний курс рухається вперед належним чином", – додав він.
За його словами, влада "завжди знаходиться в медіадіалозі" з представниками громадянського суспільства.
"Але я завжди говорю всім колегам, активістам, що ви радикалізуєте свою позицію. І це природно. Тому що ваша така функція в демократичних інституціях. Моя позиція полягає в консолідації цих речей. І от тут якраз-таки той факт, що голос там антикорупційних активістів дочується і нами, і європейськими інституціями. Говорить: "Це правда, ми обговорюємо це питання, обговорюємо, але по факту ключовими речами лишаються дієвість роботи антикорупційних інституцій", – пояснив Качка.
Контекст:
Україна подала заявку на вступ у Євросоюз 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного російського вторгнення. 23 червня того самого року лідери ЄС підтримали надання Україні статусу кандидата на членство у ЄС. У грудні 2023-го Європейська рада рекомендувала розпочати переговори про вступ України у блок.
21 червня 2024 року Рада ЄС ухвалила спільні позиції Євросоюзу, включно з переговорними рамками, для переговорів щодо вступу з Україною. 25 червня в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція ЄС з Україною, після якої переговори про вступ стартували офіційно.
14 лютого 2025 року глава ЄК Урсула фон дер Ляєн заявила на Мюнхенській конференції з безпеки, що Євросоюз має прискорити процес вступу України в ЄС. Того самого дня стало відомо, що Угорщина блокує початок переговорів щодо вступу України в ЄС.
4 листопада у Брюсселі відбувся перший масштабний саміт із питань розширення Європейського союзу за участю лідерів усіх країн-кандидатів, включно з українським президентом Володимиром Зеленським. Час проведення саміту збігся із презентацією Єврокомісією щорічного звіту про прогрес країн-кандидатів.
Влада України назвала звіт ЄК за 2025-й "найкращою оцінкою" за три роки для країни на її шляху до членства в Євросоюзі.