Україна вважає, що російський газогін "Північний потік – 2", воєнна безпека України, ситуація на Донбасі – це безпосередньо пов'язані питання, тому виступає за їхнє обговорення у нормандському форматі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Він нагадав, що зараз триває робота над спробою організувати саміт лідерів країн, який Ангела Меркель готова провести ще у статусі канцлерки Німеччини.
Кулеба зазначив, що під час Генеральної Асамблеї ООН його німецький та французький колеги Гайко Маас і Жан-Ів Ле Дріан хотіли провести зустріч міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки", але очільник російського МЗС Сергій Лавров "як завжди, не знайшов часу та можливості".
"Тому ситуація невизначена. Якби ми проводили зустріч міністрів, я б обов'язково скористався нагодою зустрічі і порушив тему того, як газова криза впливає на безпекову ситуацію і в Україні, і в Європі загалом", – додав міністр.
Очільник МЗС підкреслив, що нинішню газову кризу у Європі штучно створила Росія.
"Газ – це політика і безпека. Не можна на газ у Європі дивитися виключно з економічної точки зору. Яке газове питання не візьми – там завжди є велика політика. Аргумент про те, що певний проєкт є суто економічним, не "злітає", тому що жоден газовий проєкт у Європі не є чисто економічним. Це завжди питання політичного вибору", – підкреслив Кулеба.
Він також зазначив, що "український транзит вбиває не "Турецький потік", а саме "Північний потік – 2".
Контекст
- "Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено, заявила російська корпорація "Газпром" 10 вересня. Радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль говорила 7 вересня, що газопроводу ще не сертифіковано. Процедура передбачає, що запуск "Північного потоку – 2" має схвалити Єврокомісія, розповідав голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.
- Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
- Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня цього року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин з Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
- Німеччина та США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
- Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
- Лавров говорив 15 вересня, що німецький регулятор може видати дозвіл на запуск газопроводу "Північний потік – 2" до початку 2022 року.
- "Газпром" 4 жовтня заявив, що почав заповнювати газом першу нитку газопроводу "Північний потік – 2".