Кулеба виступає за обговорення "Північного потоку

Політика

Україна вважає, що російський газогін "Північний потік – 2", воєнна безпека України, ситуація на Донбасі – це безпосередньо пов'язані питання, тому виступає за їхнє обговорення у нормандському форматі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Він нагадав, що зараз триває робота над спробою організувати саміт лідерів країн, який Ангела Меркель готова провести ще у статусі канцлерки Німеччини.

Кулеба зазначив, що під час Генеральної Асамблеї ООН його німецький та французький колеги Гайко Маас і Жан-Ів Ле Дріан хотіли провести зустріч міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки", але очільник російського МЗС Сергій Лавров "як завжди, не знайшов часу та можливості".

"Тому ситуація невизначена. Якби ми проводили зустріч міністрів, я б обов'язково скористався нагодою зустрічі і порушив тему того, як газова криза впливає на безпекову ситуацію і в Україні, і в Європі загалом", – додав міністр.

Очільник МЗС підкреслив, що нинішню газову кризу у Європі штучно створила Росія.

"Газ – це політика і безпека. Не можна на газ у Європі дивитися виключно з економічної точки зору. Яке газове питання не візьми – там завжди є велика політика. Аргумент про те, що певний проєкт є суто економічним, не "злітає", тому що жоден газовий проєкт у Європі не є чисто економічним. Це завжди питання політичного вибору", – підкреслив Кулеба.

Він також зазначив, що "український транзит вбиває не "Турецький потік", а саме "Північний потік – 2".

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Його будівництво повністю завершено, заявила російська корпорація "Газпром" 10 вересня. Радниця міністра енергетики України Олена Зеркаль говорила 7 вересня, що газопроводу ще не сертифіковано. Процедура передбачає, що запуск "Північного потоку – 2" має схвалити Єврокомісія, розповідав голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня цього року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин з Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" і дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор "Оператора ГТС України" Сергій Макогон заявив, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
Лавров говорив 15 вересня, що німецький регулятор може видати дозвіл на запуск газопроводу "Північний потік – 2" до початку 2022 року.
"Газпром" 4 жовтня заявив, що почав заповнювати газом першу нитку газопроводу "Північний потік – 2".