"Ми ж не закрили кордон із Білоруссю". У "Слузі народу" заявили, що нардеп Шевченко на зборах у Лукашенка був як приватна особа

Народний депутат від "Слуги народу" Євгеній Шевченко на Всебілоруських народних зборах, де виступав Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, був як приватна особа.

Про це заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук заявила в коментарі "Українській правді" 12 лютого.

"Із приводу поїздки Євгенія Шевченка, треба чітко вказати, що він не представляв партію "Слуга народу", не представляв фракцію "Слуга народу", загалом не представляв владу України. І партія, і фракція дотримуються думки, як і МЗС, і загалом українська влада, що ми не визнаємо вибори, які відбулися в Білорусі. Але Євгеній Шевченко там був як людина… Ми ж не закрили кордон із Білоруссю і туди можна їздити українським громадянам", – сказала вона.

Кравчук зазначила, що того дня представники міжфракційного об'єднання у Верховній Раді "За демократичну Білорусь" провели онлайн-зустріч із лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською.

Шевченко побував у Мінську 11 лютого. На Всебілоруських народних зборах був присутнім ще один український політик – лідер Комуністичної партії України Петро Симоненко (у 2015 році Окружний адміністративний суд Києва заборонив діяльність Компартії України, але політсила подала апеляцію, розгляд справи триває досі).

Виступаючи на VI Всебілоруських народних зборах, Лукашенко анонсував референдум у Білорусі у 2022 році. За його словами, на нього винесуть проєкт нової конституції. Також Лукашенко назвав умови, за яких він готовий піти з влади.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.

Українська влада не привітала Лукашенка після виборів і виступала із засудженням дій білоруських силовиків. Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що з листопада 2020 року, коли закінчився строк чергової п'ятирічної каденції президента Білорусі, Київ називатиме його просто Олександром Лукашенком, без будь-яких регалій.

Незважаючи на офіційну позицію Києва, у серпні нардеп Шевченко опублікував у Facebook привітання Лукашенка з перемогою на президентських виборах. Він висловлював думку, що в Білорусі проти результатів президентських виборів виступає молодь, якій "хочеться адреналіну, але не хочеться платити податки", і закликав білорусів "пробачити гріхи Лукашенку".