$41.04 €44.68
menu closed
menu open
weather +33 Київ
languages
Втрати російських окупантів
555 620

ОСОБОВИЙ СКЛАД

8182

ТАНКИ

361

ЛІТАКИ

326

ГЕЛІКОПТЕРИ

Українські нардепи запросили Тихановську до Києва. Вона заявила, що після початку протестів у Білорусі краще розуміє українців

Українські нардепи запросили Тихановську до Києва. Вона заявила, що після початку протестів у Білорусі краще розуміє українців Тихановська: Багато в чому протягом останніх пів року білоруси живуть у схожому становищі, і тепер нам стало простіше зрозуміти проблеми українців
Фото: tsikhanouskaya.org
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська і члени міжфракційного об'єднання "За демократичну Білорусь" провели онлайн-зустріч, під час якої опозиціонерка подякувала Україні за солідарність із білоруським народом і невизнання Олександра Лукашенка президентом.

На онлайн-зустрічі, яка відбулася 11 лютого, депутати Верховної Ради України запросили лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську до Києва, повідомила її пресслужба.

У зустрічі брали участь члени міжфракційного об'єднання "За демократичну Білорусь". Його створили 3 червня 2020 року.

Тихановська розпочала виступ із привітання українською і сказала, що Україна завжди була для неї близькою країною.

Політикиня і представники її команди подякували Україні за солідарність, допомогу білоруському народу, невизнання президентом Олександра Лукашенка та офіційно оголошених результатів виборів. Також опозиціонерка висловила надію на подальшу співпрацю з міжфракційним об'єднанням.

"Коли українці боролися під час Революції гідності, багато білорусів переймалося, сподівалося, що у вас вийде, і намагалося вам допомогти. Михась Жизневський був одним із перших, хто загинув на Майдані. Наші обидва народи пам'ятають і шанують його пам'ять. Сьогодні білоруси борються проти диктатури, насильства і свавілля силовиків. Я знаю, що ви, друзі-українці, чудово розумієте, чому ми боремося за нашу людську гідність, за наші політичні та громадянські права, за наше право мати вибір. Ви розумієте нашу боротьбу за демократію і свободу, а також ціну, яку ми платимо", – сказала вона.

Опозиціонерка підкреслила, що підтримує незалежність і територіальну цілісність України.

"Крим, згідно із законом, є частиною України, однак уже кілька років де-факто його контролює Росія. Багато в чому протягом останніх пів року білоруси живуть у схожому становищі, і тепер нам стало простіше зрозуміти проблеми українців. За правом колишній президент програв на виборах, проте де-факто його режим досі незаконно утримує владу", – сказала вона і попросила про підтримку Білорусі на міжнародних майданчиках.

Україну на зустрічі представляли голова міжфракційного об'єднання "За демократичну Білорусь", народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко, народні депутати від "Слуги народу" Марія Мезенцева та Олександр Мережко, народні депутатки від "Голосу" Олександра Устінова, Соломія Бобровська і Юлія Клименко, народні депутати від "Європейської солідарності" Софія Федина та Максим Саврасов, Лариса Білозір із групи "За майбутнє" і позафракційна Оксана Савчук.

Як повідомили "ГОРДОН" у пресслужбі Гончаренка, нардеп сказав, що запропонує іноземним колегам створити групи підтримки Білорусі на базі парламентів європейських країн.

"Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас раніше підтримав мою пропозицію щодо створення групи, яка постійно діятиме в межах Ради Європи і стежитиме за ситуацією в Білорусі. Звичайно, насамперед ідеться про права людини. Він дав свою згоду. Також я розмовляв із генеральною секретаркою Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич, яка підтримала цю ідею. Ми сподіваємося, що до травня її буде реалізовано", – сказав він.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС застосував третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.