"Крим де-факто контролює Росія". Тихановська на зустрічі з депутатами Ради говорила про цілісність України

"Крим де-факто контролює Росія". Тихановська на зустрічі з депутатами Ради говорила про цілісність України Тихановська вважає, що за законом Крим є частиною України
Фото: ЕРА

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська в розмові з українськими депутатами міжфракційної групи "За демократичну Білорусь" оцінила політичну допомогу України. Говорячи про підтримку територіальної цілісності, вона сказала, що Крим за законом є частиною України, але його вже кілька років де-факто контролює Росія.

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська під час онлайн-зустрічі з українськими народними депутатами, членами міжфракційної групи "За демократичну Білорусь" заявила, що анексований Крим є частиною України, але кілька років його де-факто контролює Росія. Звернення Тихановської опублікували на її сайті 11 лютого.

"Крим згідно з законом є частиною України, однак уже кілька років його де-факто контролює Росія. Багато в чому протягом останніх пів року білоруси живуть у схожому становищі, і тепер нам стало простіше зрозуміти проблеми українців. По праву колишній президент програв на виборах, проте де-факто його режим досі незаконно утримує владу", – сказала Тихановська.

Політикиня під час діалогу з українськими парламентаріями просила підтримати демократичну Білорусь на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН, ОБСЄ та ПАРЄ. Вона подякувала українцям за солідарність, допомогу білоруському народові, невизнання Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, й офіційно оголошених результатів президентських виборів.

Опозиціонерка оцінила допомогу за підтримку білоруської опозиції на політичному рівні й тим, хто вимушено покинув Білорусь. За її словами, Лукашенко ставить під загрозу суверенітет країни, обговорюючи з Росією інтеграцію.

"Через страх втратити владу Олександр Лукашенко вкинув усю країну в кризу й зіпсував відносини зі своїми сусідами. Він ставить під загрозу суверенітет країни, домовляючись про інтеграцію з Володимиром Путіним. Колишній президент ставиться до Білорусі як до свого особистого колгоспу. Це руйнує економіку та IT-сектор, який змушений тікати з країни", – підкреслила білоруська політикиня.

Водночас вона констатувала, що Лукашенко та його оточення зберігають формальну владу, але вони втратили довіру й лише захищаються від білорусів.

"Це означає, що теперішній режим уже в минулому. А майбутнє – це самі білоруси, які завжди будуть найближчими сусідами й друзями України. Я сподіваюся, що ми можемо не чекати, коли на Заході чи на Сході нашим країнам допоможуть або завадять зблизитися, а самі зробимо крок назустріч одне одному", – запропонувала вона.

Керівником об'єднання є народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. За його словами, об'єднання хоче допомогти Білорусі стати на шлях інтеграції з Європейським союзом і НАТО, а також має намір домагатися проведення у країні демократичних президентських виборів.

Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка й ще 14 білоруських урядовців. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, подадуть 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати