Початкова реакція з боку Кремля та російських ЗМІ свідчить про їхнє нерозуміння, що 33 вагнерівці робили в Мінську – розслідування Bellingcat

Розслідувачі з'ясували, що після затримання в Білорусі в найманців запитували, чи знають вони опозиціонерів Сергія Тихановського та Миколу Статкевича. Також у них шукали зброю, але не знайшли.

"За словами одного з найманців, який поговорив із Bellingcat, люди, які допитували їх, мали вигляд упевнених у тому, що мають справу з учасниками майбутнього перевороту, і навіть запитували, чи можливо, що найманці не знали, що їх збираються використовувати для повалення уряду", – ідеться в розслідуванні.

Усіх найманців обвинуватили в підготовці державного перевороту та масових заворушень спільно із заарештованими опозиціонерами Тихановським та Статкевичем.

Bellingcat зазначає, що російська влада спочатку, "вочевидь, розгубилася від арештів і обвинувачень", які висунув тодішній президент Білорусі Олександр Лукашенко на її адресу.

"Початкова реакція з боку Кремля та лояльних до Кремля ЗМІ свідчить про нерозуміння, що ці 33 людини робили в Мінську... Очевидно, навіть 3 серпня представники Кремля ще не знали справжніх причин такого становища 33 росіян, оскільки і [спікер Кремля Дмитро] Пєсков, і російський консул у Мінську заявляли, що ці люди були співробітниками приватної охоронної компанії, які "їхали у третю країну" і просто не потрапили на рейс", – зазначено в матеріалі.

Водночас білоруські посадовці "безапеляційно відкидали ці початкові російські заяви". Голова Ради безпеки Білорусі Андрій Равков говорив, що жодна ЧВК не плануватиме перельоту до третьої країни через Білорусь без попереднього погодження з боку їхніх кураторів "із ФСБ чи ГРУ" з колегами в Мінську.

У матеріалі Bellingcat і The Insider написано, що хоча спочатку російська влада і спецслужби, "мабуть, не розуміли", як 33 російські найманці опинилися в Мінську, "тиждень по тому вони, судячи з усього, розкрили цю справу".

"Скориставшись беззастережним доступом до логів російських інтернет-провайдерів, російська ФСБ виявила український слід принаймні в частині операції. Зокрема, ішлося про лог IP оригінального оголошення на роботі на Avito, а також про українську реєстрацію одного з турагентств, які замовили квитки для найманців. Виявлену інформацію було опубліковано у прокремлівській газеті "Комсомольская правда", яка відкрито вказувала джерелом російські спецслужби та опублікувала інтерв'ю із замаскованим співробітником ФСБ. Того самого дня за цю справу взявся Слідчий комітет Росії", – зазначено в розслідуванні.

Після цього президент РФ Володимир Путін телефонував Лукашенку із проханням видати найманців Росії, але білоруський президент ще 9 серпня заявляв, що не довіряє версії щодо ролі "третьої країни" у прибутті найманців.

Після виборів у Білорусі розпочалися масові протести, їхні учасники заявляли про фальсифікацію результатів голосування, у якому, за офіційними даними, переміг Лукашенко.

"Невідомо, що за човникова дипломатія та перемовини були між Москвою та Мінськом протягом наступних кількох днів. Невідомо також, чи пропонувала і чи надавала Росія допомогу Лукашенку у придушенні масових протестів. Проте протягом тижня після виборів принаймні три літаки російських військових та/або ФСБ здійснювали заздалегідь не оголошені польоти до Мінська, зокрема два рейси 12 серпня", – ідеться в матеріалі.

Генеральний прокурор Росії повідомив, що Білорусь відпустила 32 громадян Росії і що вони перебувають на території Російської Федерації, 14 серпня. Ще один із них мав білоруський паспорт. Але найманці розповідали Bellingcat, що їх відпустили в Росію лише 16 серпня, вивізши до якогось населеного пункту під Москвою та помістивши на 14-денний карантин. Упродовж цих двох тижнів їх регулярно допитували працівники ФСБ.

Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер". Розслідування проводили разом із російським виданням The Insider.

Відповідно до матеріалів, під час спецоперації "Авеню", за яку відповідали тодішній глава ГУР Міноборони України Василь Бурба та заступник голови СБУ Руслан Баранецький, планували затримати 33 російських найманців.

У матеріалі йдеться про те, що президент України Володимир Зеленський знав про спецоперацію та схвалив її проведення. Бурба повідомив, що глава Офісу президента України Андрій Єрмак попросив відкласти спецоперацію із затримання вагнерівців на тиждень, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У підсумку схвалили перенесення операції на чотири дні.

Для затримання вагнерівців їх вивезли автобусами з Москви до Мінська, а потім літак із ними, який мав летіти із Мінська до Стамбула, мали намір посадити в Україні.

Контекст:

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.

Головред видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 8 серпня першим повідомив, що поїздка російських найманців у Білорусь була частиною спецоперації українських спецслужб, але, за його словами, вона провалилася через рішення Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська.

Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради в Зеленського, на якій були, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію проводили із 2019 року.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.

7 вересня 2021 року американський телеканал CNN заявив, що США знали й могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".

12 вересня голова парламентської тимчасової слідчої комісії, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що із 2014 року проводили роботу з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. Так розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.

Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх затримали б, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.