Під час планування спецоперації найманців вирішили автобусами доправити до Мінська, а потім літаком – до Стамбула.
Українські розвідники, вивчивши Чиказьку конвенцію, що регулює комерційні повітряні перевезення, з'ясували, що є два приводи для законного приземлення літака в Україні: якщо пасажиру на борту рейсу стає зле або загроза вибуху на борту.
Перший варіант був ризикованим, оскільки була висока ймовірність того, що літак посадять у Білорусі. Другий сценарій передбачав, що наземний диспетчерський пункт сам дає вказівку пілоту, куди посадити літак. "Саме цей варіант і взяли за основу як найнадійніший", – зазначили автори розслідування.
Як пише The Insider, для реалізації плану потрібно було, щоб особа, яка фізично була в аеропорту Мінська, зателефонувала до служби управління повітряним рухом України і попередила, що вона має вагомі підстави вважати, що на борту цього літака заклали бомбу. У цьому сценарії той, хто телефонував, повідомив би, що підслухав, як два пасажири-чоловіки у кафе аеропорту обговорювали свою ворожість щодо України і, як йому здавалося, обговорювали терористичний акт на борту рейсу. Дзвінок мали здійснити у момент, коли літак входив у повітряний простір України, зазначило видання.
Міжнародна розслідувальна група Bellingcat 17 листопада опублікувала розслідування "Анатомія "вагнергейту": зухвала українська операція із затримання російських найманців" про українську спецоперацію із затримання бойовиків російської приватної військової компанії "Вагнер". Розслідування проводили разом із російським виданням The Insider.
У матеріалі йдеться, що президент України Володимир Зеленський знав про спецоперацію та схвалив її проведення. Колишній начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба повідомив, що глава Офісу президента України Андрій Єрмак попросив відкласти спецоперацію із затримання вагнерівців на тиждень, щоб набула чинності угода про перемир'я на Донбасі. У підсумку схвалили відтермінування операції на чотири дні.
Контекст
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військовій компанії "Вагнер". У Раді безпеки Білорусі заявляли, що стосовно затриманих відкрили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генпрокурора України 12 серпня звернувся до Генпрокуратури Білорусі із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які брали активну участь у війні на Донбасі у складі "ЛНР" і "ДНР", проте влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський назвав це недружнім кроком із боку Білорусі.
Головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" до Білорусі була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака та Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських та білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, наголосив, що спецоперацію проводили з 2019 року.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" до Мінська перекидали російські спецслужби, і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
7 вересня 2021 року американський телеканал CNN заявив, що США знали й могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
12 вересня голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що з 2014 року тривала робота з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії та збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягнути" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни чи іноземні спецслужби. Вона зазначила, що згідно з основним сценарієм планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх затримали б, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
+4 Київ
