"Провокує РФ на подальшу ескалацію". В Офісі президента відреагували на пропозицію вступу України в НАТО частинами

Напередодні, 11 листопада, колишній генеральний секретар Альянсу Андерс Фог Расмуссен висунув пропозицію щодо вступу України в НАТО, але так, щоб ст. 5 Вашингтонського договору не поширювалася на тимчасово окуповані РФ українські території. Водночас він заперечує, що цей крок заморозить конфлікт і територію України віддадуть країні-окупанту Росії. Расмуссен підкреслив, що в історії є не зовсім точний прецедент: коли Західна Німеччина приєдналася до Альянсу 1955 року, ст. 5 поширювалася лише на її територію, але не на територію Східної Німеччини.

"Люблю (сарказм) періодичні дивні пропозиції щодо "врегулювання конфлікту в Україні". Вони досі доводять, що причини й наслідки не для всіх очевидні, – відреагував Подоляк. – Так, іноді можна почути дивовижні пропозиції щодо того, що Україна нібито може запросто увійти до НАТО… частинами – територіями, які не під окупацією… От уже ці "прості рішення", які завжди зрештою коштують дуже дорого... Сама розмова про таку можливість явно провокує Росію на подальшу ескалацію, заохочує її до агресивної війни".

Окрім того, за словами Подоляка, не факт, що сама РФ готова прийняти таку пропозицію й зупинитися.

"Хто гарантує, що РФ не продовжить експансію після паузи, скориставшись фіктивною перервою для посилення своїх позицій? Нарешті, хто саме виступить гарантом недоторканності... умовної лінії розмежування? Чи теорія не передбачає практики? – вказав радник глави ОП. – Тоді навіщо озвучувати ці дивовижні пропозиції, не пропонуючи жодних гарантій? Навіщо заохочувати РФ до подальших злочинів? Навіщо гарантувати РФ, що вона... не програє війни, не відповідатиме за воєнні злочини, не зазнає внутрішньої трансформації, а зможе продовжувати вкладатися в мілітаризацію та агресивну зовнішню політику?"

Подоляк підкреслив, що РФ "абсолютно недоговороспроможна і спробує обдурити у будь-якому разі".

"РФ у такому вигляді лише масштабуватиме ризики і намагатиметься реалізувати свої агресії. Лише значна "військово-технологічна допомога" Україні розв'язує проблему європейської безпеки та гарантує повернення до стабільних глобальних правил", – резюмував радник керівника Офісу президента.

Контекст:

На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Останніми роками Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано в її Конституції.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020 році Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Однак плану дій щодо членства Україні не надали.

У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, ідеться, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки в ньому немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконані відповідні умови", – ідеться в комюніке.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що попередньою умовою для початку переговорів щодо членства України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.