Псакі порівняла заяви Путіна про страх перед Україною з поведінкою лисиці в курнику

За її словами, "коли лисиця кричить із даху курника, що вона боїться курчат, що, по суті, вони [РФ] і роблять", це не варто сприймати як констатацію факту.

"І коли ви дивитеся, як президент Путін кричить про страх перед Україною та українцями, це не варто подавати як констатацію факту. Ми знаємо, хто в цьому випадку лисиця. Ми бачили нарощування військ на кордоні. Ми бачили, як вони перекинули війська до Білорусі, до іншого кордону", – сказала вона.

Псакі заявила, що роль США полягає в тому, щоб працювати з іншими країнами в усьому світі і тримати двері для відкритої дипломатії.

"Бо, безумовно, усі наші побажання полягають у деескалації і запобіганні вторгненням. Але рішення про це залишається за президентом Путіним", – сказала прессекретарка.

За її словами, визначати речі термінами, які використовує Путін, помилково.

"Це країна і лідер, який, як ви знаєте, застосовував хімічну зброю, який упродовж останніх кількох років вторгався в багато країн, який неодноразово здійснював агресивні кроки на світовій арені... У Росії на кордоні 100 тис. військовослужбовців; вона агресор. Ми працюємо з країнами НАТО, щоб вони почувалися в безпеці в цей момент. НАТО є оборонним союзом", – заявила Псакі.

1 лютого Путін стверджував, що не відкидає початку Україною військової операції з деокупації Криму в разі її вступу в НАТО.

"Нам що, воювати з блоком НАТО? Ну, хтось про це хоч щось подумав? Схоже, що ні", – сказав він.

Контекст:

17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ біля кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10-го, 12-го та 13 січня 2022 року відбулися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхніми підсумками в Росії заявили, що не дістали від США та НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише Україна та 30 країн – членів Альянсу, і підкреслив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.

26 січня заступниця держсекретаря США Венді Шерман сказала, що США бачать усі ознаки того, що Путін має намір застосувати військову силу проти України до середини лютого. Вона зазначила, що не знає, чи ухвалив той остаточне рішення.

Посол США в Росії Джон Салліван увечері 26 січня передав міністерству закордонних справ РФ письмову відповідь Вашингтона на вимоги Москви щодо "гарантій безпеки". Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що зміст документа співвідноситься з позицією США, про яку відкрито говорили раніше.

Столтенберг 26 січня заявив, що НАТО також передав свою відповідь Росії. За його словами, є три напрями, за якими Альянс може співпрацювати з Росією. Вони стосуються відносин та контактів між Росією і НАТО, європейської безпеки, включно із ситуацією в Україні та навколо неї, і контролю над озброєннями. "У всіх наших зусиллях ми й надалі тісно координуємо свої дії з Україною, а також з іншими партнерами, включно з Фінляндією, Швецією, Грузією і, звісно ж, Європейським союзом", – заявив він. Також Столтенберг закликав РФ вивести війська з України, Грузії та Молдови.

У письмовій відповіді США Росії щодо так званих гарантій безпеки немає "позитивної" для РФ реакції стосовно подальшого розширення НАТО на схід, заявив глава МЗС Росії Сергій Лавров.

Іспанська газета El Pais опублікувала 2 лютого конфіденційні відповіді США та НАТО Росії щодо так званих гарантій безпеки. Зазначають, що Штати та Альянс, зокрема, готові: обговорити з РФ заходи щодо зміцнення довіри під час проведення навчань у Європі; розпочати діалог про контроль над озброєннями в обмін на виведення російських військ із Криму, Молдови та Грузії; продовжити роботу в межах Ради Росія – НАТО; обговорити можливість доступу російських інспекцій до військових об'єктів у Румунії та Польщі в обмін на огляд об'єктів у РФ; розглянути додаткові заходи щодо запобігання інцидентам з Росією на морі та в повітрі.

Водночас у листі від НАТО йдеться, що Альянс не хоче конфронтації з Росією, але не піде на компроміс щодо принципів, на яких ґрунтуються Альянс та безпека в Європі і Північній Америці.