Швейцарія може повернути в Україну 11 тис. військовозобов'язаних чоловіків

Політики у Швейцарії заявляють, що не хочуть "приймати фактичних дезертирів"
Фото: ЕРА

У Швейцарії зараз перебуває приблизно 11 тис. військовозобов'язаних українських чоловіків. Про це 11 травня пише місцеве видання Neue Zürcher Zeitung.

За даними швейцарського федерального департаменту юстиції, саме такої кількості українців стосується нещодавнє рішення Міністерства закордонних справ України щодо припинення видавання іноземних паспортів українським чоловікам за кордоном.

Державний секретаріат із питань міграції Швейцарії у відповідь на запит видання повідомив, що цей захід не має прямих наслідків для статусу проживання чоловіків. Можуть обмежити лише їхню свободу пересування. Водночас "стають гучнішими голоси", які закликають повернути їх додому, ідеться у статті. Зокрема, член комітету з політичних питань Вільної демократичної партії Крістіан Вассерфаллен заявив, що той, кого потенційно можуть призвати на військову службу в Україні, не має жодних підстав претендувати на статус захисту, оскільки його насамперед призначено для жінок, дітей і людей похилого віку.

"Ми не хочемо приймати фактичних дезертирів, які втекли з країни, яка веде оборонну війну й тепер потребує їх на місцях", – каже Вассерфаллен.

Представник правої партії закликав до укладання угоди про реадмісію з Україною. За його словами, це допомогло б Києву вирішити проблему з трудовими ресурсами й водночас розвантажило б швейцарські міграційні структури.

Швейцарська народна партія також хоче розглянути можливість укладання такої угоди, пише Neue Zürcher Zeitung. Її представник із питань притулку Паскаль Шмід планує порушити цю тему в Національній раді.

"Той факт, що Швейцарія протягом двох років приймає дезертирів й утримує їх на гроші платників податків, перетворює статус захисту на насмішку. Ми демонструємо відсутність солідарності з Україною, яка зараз на межі своїх можливостей на лінії фронту", – сказав він.

Шмід пропонує уявити зворотний сценарій – якби існування Швейцарії було під загрозою.

"Ми не були б раді, якби інші країни переховували сотні тисяч наших солдатів і водночас вважали, що роблять щось добре", – додав він.

Контекст:

Після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року президент України Володимир Зеленський оголосив воєнний стан і загальну мобілізацію. Востаннє Рада продовжила воєнний стан 8 травня 2024 року – до 11 серпня.

У квітні в Україні ухвалили оновлений закон про мобілізацію, він набуде чинності 18 травня. Окрім того, Зеленський 2 квітня підписав закон про зниження граничного призовного віку в українську армію з 27 до 25 років. Він набув чинності 4 квітня.

Українська влада, зокрема Зеленський і глава МЗС України Дмитро Кулеба, робили заяви із закликами до чоловіків, які перебувають за межами України, не забувати про свої обов'язки перед батьківщиною.

23 квітня стало відомо, що Міністерство закордонних справ тимчасово зупинило всі консульські дії для громадян України призовного віку. У відомстві уточнили, що консульські послуги відновлять із 18 травня – з урахуванням вимог нового закону про мобілізацію, який того дня набуде чинності.

Документ передбачає, що для доступу до консульських послуг у повному обсязі громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мають оновити дані військового обліку. Механізм, як це зробити з-за кордону, зараз опрацьовують держоргани. Також 23 квітня Кабмін України заборонив надсилати паспорти військовозобов'язаним чоловікам за кордон.

6 травня видавання паспортів відновили в тестовому режимі.