Ситник: Рішення КСУ може призвести до колапсу правоохоронної системи. Це стосується очільників ДБР, Нацгвардії, прикордонної служби
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник вважає, що рішення Конституційного Суду про неконституційність указу щодо його призначення не повинно мати жодних юридичних наслідків, інакше це може призвести до колапсу правоохоронної системи. Він зазначив, що в Україні є ціла низка посад, на які призначає президент без прописаних на те в Конституції повноважень.
Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник вважає, що рішення Конституційного Суду про визнання неконституційним указу президента щодо його призначення керівником відомства може призвести до колапсу правоохоронної системи. Таку думку він висловив в інтерв'ю "Радіо Свобода" 31 серпня.
Він наполягає, що з юридичного погляду це рішення КСУ на виконання ним повноважень ніяк не впливає.
Суд дійшов висновку, що указ про призначення Ситника був неконституційним, оскільки у ст. 106 Основного закону чітко визначено перелік посад, на які призначає президент (серед них директора НАБУ немає). Ситник зазначив, що в Україні є ще ціла низка посад, на які глава держави робить призначення без прописаних на те в Конституції повноважень.
"Треба розуміти, що ця проблематика стосується не тільки антикорупційного бюро. Це стосується Державного бюро розслідувань, де президент призначає голову, згідно із законом, але при цьому в Конституції таких повноважень немає. Це стосується всіх без винятку голів Служби безпеки України в областях – [вони] також призначаються указом президента, але це право не передбачене Конституцією. Таких прикладів дуже-дуже багато. Фактично, це рішення, якщо брати його на озброєння і говорити, що воно має юридичні наслідки (хоча воно не має юридичних наслідків), тоді це взагалі буде колапс правоохоронної системи", – сказав Ситник.
Серед інших посадовців, яких призначає президент без прописаних у Конституції повноважень, директор НАБУ назвав командувача Національної гвардії і голову Державної прикордонної служби.
"Тому потрібно виходити з того, що саме рішення дійсно визнало неконституційним сам указ, але воно точно не є підставою для припинення повноважень директора чи для звільнення директора [НАБУ]", – зазначив Ситник.
Національне антикорупційне бюро України створили 2015 року. Із моменту заснування його очолює юрист Артем Ситник. Згідно із законодавством, завдання НАБУ – протидія корупційним правопорушенням, вчиненим високопосадовцями.
У травні 2020 року в Конституційний Суд надійшло подання від 51 народного депутата. У ньому йшлося про те, що п'ятий президент України Петро Порошенко, призначаючи директора НАБУ, вийшов за межі своїх повноважень.
28 серпня КСУ оприлюднив рішення за цим поданням. Суд дійшов висновку, що, видавши указ про призначення Ситника, Порошенко перевищив свої конституційні повноваження.
Водночас судді підкреслили, що рішення не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок виконання Ситником посадових обов'язків. Представник президента України в Конституційному Суді, народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський пояснив, що рішення КСУ не становить загрози справам, які розслідує антикорупційне бюро: усі дії, вчинені директором НАБУ до 28 серпня, вважатимуть легітимними і конституційними.
В Офісі президента наголосили, що Конституційний Суд дав оцінку управлінським рішенням щодо кадрових призначень, а не якості роботи НАБУ.
"У зв'язку з виниклою колізією щодо можливої втрати повноважень директором бюро ми чекаємо від виконувача його обов'язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період до обрання на чесному та прозорому конкурсі нового керівника", – заявили на Банковій.
Бюро назвало рішення КСУ черговим кроком на шляху знищення інституційної незалежності відомства і зазначило, що Ситник, як і належить за законом, продовжує виконувати свої повноваження на посаді директора НАБУ.