США, Україна та ще 16 країн вимагали від РФ припинити переслідування ЗМІ. У Кремлі відповіли, що не "дослухатимуться до такої критики"

Автори заяви звинувачують російську владу у посиленні репресій проти незалежних засобів інформації, груп громадянського суспільства, правозахисників та інших людей за допомогою закону про "небажаних" осіб або групи, а також закону про так званих іноземних агентів.

Як приклади переслідування ЗМІ у документі наводять затримання журналістів на акціях на підтримку опозиціонера Олексія Навального, обшуки та арешти редакторів студентського видання Doxa, обмеження роботи журналістів під час виборів до Держдуми РФ, визнання "небажаною організацією" видання "Проект", висилання з країни журналістки BBC Сари Рейнсфорд, утримання та катування у Криму репортера "Радіо Свобода" Владислава Єсипенка, занесення до списку "ЗМІ-іноагентів" таких видань, як "Радио Свобода", Bellingcat, "Медуза", "Важные истории", VTimes, The Insider,  "Медиазона", "ОВД-Инфо", "Дождь" тощо.

"Ми засуджуємо переслідування незалежних ЗМІ та журналістів із боку російського уряду. Ми наполегливо закликаємо Російську Федерацію дотримуватися своїх міжнародних зобов'язань у галузі прав людини, а також поважати і забезпечувати свободу преси та безпеку журналістів. Ми закликаємо російський уряд припинити придушення незалежних голосів, зупинити судові процеси проти журналістів та звільнити всіх несправедливо затриманих", – ідеться у зверненні.

Заяву підписали США, Великобританія, Україна, Північна Македонія, Австралія, Канада, Чехія, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Нова Зеландія, Словаччина та Словенія.

Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив журналістам, що влада Росії "не готова дослухатися до такої критики", повідомляє російське держагентство ТАСС. За його словами, "йдеться про наше внутрішнє законодавство, ми не маємо наміру ні з ким його обговорювати".

Контекст:

Закон про іноземних агентів ухвалили в Росії 2012 року. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести у список агентів, якщо вони отримують фінансову підтримку з-за кордону і ведуть політичну діяльність. Критеріїв, за якими визначають таку діяльність, у законі чітко не визначено.

Організації, які потрапили в реєстр, мають періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в інтернеті та в усіх публікаціях у ЗМІ, що вони є іноземним агентом. Порушення можуть призвести до мільйонних штрафів.

У листопаді 2017 року у Росії ухвалили закон, який дозволяє визнавати іноземними агентами засоби масової інформації, які отримують фінансування з-за кордону.

У Росії іноземними агентами також можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали ЗМІ-"іноагентів" або бере участь у їх створенні, а також отримує гроші або майно з-за кордону або від російських юросіб, яких фінансують іноземні джерела. Наразі до реєстру ЗМІ-"іноагентів" занесено кілька десятків осіб та організацій.

Наприкінці серпня 2021 року головні редактори та видавці понад 20 незалежних російських видань вимагали анулювати нинішній список ЗМІ-"іноагентів", скасувати закони про "іноземних агентів" і "небажані" організації. Вони підписали відкритий лист президенту Росії Володимирові Путіну та іншим посадовцям, у якому вимагали анулювати нинішній список ЗМІ-"іноагентів", а також змінити чинне законодавство про "іноземних агентів". Кремль пізніше обіцяв розглянути внесення поправок у закон про "іноземних агентів", повідомляло "РИА Новости".