Столтенберг: Росія не має права вето в питанні членства України в НАТО

"Говорячи про членство, всі союзники по НАТО об'єднані щодо головного принципу, що кожна країна має право обирати свій шлях, і це записано в основних фундаментальних документах, які є основою європейської безпеки. Тому союзники повністю погоджуються з тим, що тільки Україна та 30 союзників можуть вирішити, коли Україна буде готовою стати членом НАТО, і ніхто інший. А Росія, звичайно, не має права вето стосовно питання, чи стане Україна членом Альянсу", – сказав він.

За словами Столтенберга, союзники готові підтримати Україну на шляху членства в НАТО, допомагаючи у впровадженні реформ.

"Зрештою, вирішуватимуть члени НАТО та Україна", – заявив генсек.

Раду Росія – НАТО як головний форум для перемовин створили 2002 року. Її повноцінні засідання припинили, коли РФ анексувала український півострів Крим 2014 року. Востаннє раду збирали у липні 2019 року.

Зустріч Ради Росія – НАТО, яка відбулася 12 січня у Брюсселі, була першою за два з половиною роки. Вона тривала майже чотири години. Делегацію РФ очолив заступник глави МЗС Олександр Грушко і заступник міністра оборони Олександр Фомін, від НАТО брали участь Столтенберг, постійні представники 30 країн – членів Альянсу, високопоставлені військові представники, заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн до НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердило свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.

За його словами, союзники по НАТО готові зустрічатися з РФ, щоб "детальніше провести дискусії, розглянути конкретні пропозиції та шукати рішення". Окрім цього, як сказав Столтенберг, НАТО готовий обговорювати питання покращення комунікації з РФ, зокрема це стосується відкриття офісу Альянсу в Москві та російського – у Брюсселі.

Він також сказав, що союзники по НАТО висловили серйозне занепокоєння нарощуванням РФ військ навколо України і на її території та закликали РФ до деескалації.

Контекст:

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.

10 грудня на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною і на окупованих територіях міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій Росія вимагала від Північноатлантичного альянсу офіційно відкликати обіцянку Україні про її вступ до НАТО.

Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО та Україна – і ніхто інший", – наголосив він.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться про те, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

У Держдепартаменті США повідомили, що у січні 2022 року проведуть перемовини з Москвою щодо цих вимог: 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами і РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія і НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.