У МЗС РФ заявили, що готові розглянути "зобов'язання" США не голосувати за вступ України та інших країн у НАТО

За його словами, "відома формула" Бухарестського саміту 2008 року, що Україна та Грузія стануть членами НАТО, – "це мають відкинути, це мають замінити розумінням, що цього не станеться ніколи". Або, як він заявив, "як альтернатива, якщо США візьмуть на себе односторонні зобов'язання в юридично зобов'язувальній формі, що вони ніколи не голосуватимуть за вступ України та інших країн у НАТО".

Рябков заявив, що Росія "звертатиметься до відповідальності" Сполучених Штатів, "щоб вони дивилися, що для них пріоритетніше: європейська безпека або якісь самі собою недолугі ідеї".

За його твердженнями, Росія "зробить усе можливе", щоб "дипломатичними шляхами" припинити продовження інтеграції України в НАТО, оскільки цей процес "зачіпає інтереси безпеки РФ".

Відповідно до Конституції, Україна – суверенна та незалежна держава. Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі анексії Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.

7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення до Конституції положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.

Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас, відповідаючи на запитання, чи нададуть Україні план дій щодо членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.

Контекст:

17 грудня 2021 року на тлі нарощування російських військ біля кордону України МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку" та відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

10 січня 2022 року в Женеві відбулися переговори США та Росії щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала чіткої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.

12 січня у Брюсселі відбулася перша за два з половиною роки зустріч Ради Росія – НАТО.

Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг після засідання заявив, що на зустрічі РФ висловила вимоги зупинити вступ нових країн у НАТО і відвести війська зі східного флангу Альянсу. НАТО підтвердив свою політику відкритих дверей та право кожної нації обирати для себе союзи.

Генсек наголосив, що питання вступу України в НАТО можуть обговорювати лише ця країна та 30 країн – членів Альянсу. Столтенберг сказав, що Росія становить загрозу для України, а не навпаки.

Шерман за підсумками засідання зазначила, що Росія не дала зобов'язань щодо деескалації, однак і не заявила, що її не буде. За її словами, США та союзники по Альянсу чітко дали зрозуміти РФ, що "не зачинять дверей політики відкритих дверей НАТО". Перед РФ стоїть вибір: деескалація і дипломатія або конфронтація і наслідки, підкреслила заступниця держсекретаря США.

У Відні 13 січня завершилося засідання постійної ради ОБСЄ, на ньому продовжили дискусії між РФ та країнами Заходу щодо "гарантій безпеки". Збігнєв Рау, глава МЗС Польщі, яка головує в ОБСЄ цьогоріч, заявив, що європейський регіон зараз ближчий до війни, ніж будь-коли за останні 30 років.

Росія заявила в ОБСЄ про вимогу юридично зобов'язувальних "гарантій безпеки" від США і НАТО, які унеможливлюють "будь-яке розширення Альянсу і розміщення поблизу російського кордону ударних систем озброєнь".