Угода з Boeing та хабарі індійським чиновникам. У чому звинувачують Фірташа у США
У лютому 2017 року австрійський суд визнав можливою екстрадицію українського бізнесмена Дмитра Фірташа до США, де проти нього порушено кримінальну справу. Після цього бізнесмена двічі затримували за запитом Мадрида і Вашингтона, але потім відпускали без унесення додаткової застави. Питання його видачі США досі не розв'язане. "ГОРДОН" знайомить читачів із головними пунктами обвинувального акта щодо Фірташа, який два роки тому публікувало американське видання Chicago Tribune.
Видобуток ільменіту в Індії
Український мільярдер Дмитро Фірташ і п'ять інших іноземців звинувачуються федеральним прокурором Чикаго (США) в організації міжнародної змови. На думку обвинувачення, учасники змови заплатили $18,5 млн хабарів індійським чиновникам, щоб отримати ліцензії на розроблення родовищ корисних копалин.
Усе почалося у квітні 2006 року, коли компанія Bothli Trade AG (зареєстрована у Швейцарії, контролюється угорською фірмою GEMM, що входить до холдингу Group DF, заснованого Фірташем) підписала меморандум про взаєморозуміння з урядом індійського штату Андхра-Прадеш.
У цьому меморандумі сторони домовилися про створення спільного підприємства, яке займатиметься видобутком у штаті різних корисних копалин, зокрема ільменіту. Цю руду використовують для отримання титану та його похідних.
У лютому 2007 року "Компанія А" (назва не вказана) із Чикаго уклала меморандум про взаєморозуміння з іншою фірмою Фірташа – Ostchem Holding. Угода передбачала, що Bothli Trade буде щорічно поставляти "Компанії А" від 2250 до 5400 тонн титанової губки, отриманої завдяки "індійському проекту". Ця угода мала принести компанії Фірташа прибуток у розмірі близько $500 млн на рік.
Хабарі індійським чиновникам
Перед тим як розпочати видобуток ільменіту в Індії, компанії Фірташа потрібно було отримати ліцензії від штату Андхра-Прадеш і центрального уряду Індії. Американське слідство дійшло висновку, що Фірташ вирішив заплатити індійським чиновникам щонайменше $18,5 млн хабарів, щоб ті дозволили реалізувати проект.
В обвинувальному акті йдеться, що до даного інциденту причетний не тільки Фірташ. Було створене злочинне угруповання за участю Дмитра Фірташа, українця Сурена Геворгяна та ще чотирьох громадян Угорщини та Індії. Верховодив цієї організацією Фірташ, який "керував і контролював незаконну діяльність підприємства".
Фірташ особисто проводив зустрічі з індійськими чиновниками, а також доручив підготувати підроблені документи, які показували б, що гроші, витрачені на хабарі, переказані із законною комерційного метою. Геворгян відвідував США для переговорів із "Компанією А" про постачання титанової губки, а також підписував документи, які мали приховати хабарі індійським чиновникам.
Інші учасники змови:
- колишній міністр культури Угорщини і гендиректор Eural Trans Gas Андраш Кнопп. Зустрічався з індійцями та представниками "А", "консультував" щодо хабарів індійцям;
- індієць Гаджендра Лал, який мав право на проживання у США і мешкав у Північній Кароліні. Давав поради щодо виплати хабара та підроблення документів, літав до Індії на зустрічі зі спільниками;
- індієць Рамачандра Рао, був радником головного міністра штату Раджасехара Редді (сам Редді загинув у 2009 році в авіакатастрофі). Рао вимагав хабара в компанії Фірташа;
- індієць Періясамі Сундералінгам, зустрічався з Рао та контролював процес перерахування хабара.
Конфіскація активів компаній Фірташа
Процес передачі хабара складався з понад 50 грошових переказів, усі фінансові операції перераховані в обвинувальному акті. Для переказів використовувалися рахунки фіктивних компаній. Загалом Фірташ і його спільники встигли перерахувати індійській стороні близько $10,5 млн. У документі також зафіксовані всі поїздки та зустрічі, які відбувалися між учасниками змови в Індії та США.
Американська прокуратура вимагає конфіскувати не лише $10,5 млн, які перерахували як хабар, але й усі акції Group DF Limited, що належать Фірташу, а також активи всіх компаній, які входять до холдингу Group DF Limited. Перелік цих компаній зазначений у додатку до обвинувачення. У списку 159 фірм, більшість із яких (89) зареєстровані на Кіпрі.
Серед них є як офшорні рахунки, так і великі компанії, що належать Фірташу: медіахолдинг Group DF, Centragas Holding, Ostchem, "Укрінвест" та інші.
Кримінальні злочини, які інкримінують Фірташу та членам його угруповання, передбачають покарання у вигляді від 5 до 20 років тюремного ув'язнення. При цьому в американському законодавстві терміни можуть додаватися.
Зв'язок із Boeing
Навесні 2014 року агентство Bloomberg повідомляло, що американською "Компанією А", яка планувала купувати титанову губку в компанії Фірташа, є корпорація Boeing, один із найбільших світових виробників авіаційної та космічної техніки.
Зокрема, в березні 2014 компанія Boeing підтвердила, що справді уклала меморандум про взаєморозуміння з Bothli Trade AG, але не підписувала жодних зобов'язуючих документів і не проводила жодних операцій, окрім підписання меморандуму.
В обвинувальному акті прокуратури "Компанія А" не підозрюється в порушенні закону й не входить до складу обвинувачених.
Розвиток справи
Подробиці кримінальної справи проти Фірташа у США були оприлюднені навесні 2014 року, хоча саме розслідування розпочалося ще раніше: обвинувальний акт підготували ще у 2012 році для Великого журі присяжних, а в червні 2013 року присяжні його затвердили.
12 березня 2014 року, після офіційного висунення звинувачення, Фірташа затримали у Відні за запитом Федерального бюро розслідувань США. Він вийшов на свободу під заставу в розмірі €125 млн. Із тих пір бізнесмен перебуває в Австрії, очікуючи на рішення про екстрадицію до Сполучених Штатів.
У 2015 році Земельний суд Відня відмовив США в екстрадиції бізнесмена. Прокуратура оскаржила це рішення, але на період розгляду скарги Фірташа в Конституційному суді, в якій він вимагав визнати неконституційною угоду про екстрадицію між Австрією та США, розгляд апеляції призупинили.
У серпні 2016 року Конституційний суд Австрії відмовив у розгляді клопотання Фірташа. Завдяки цьому суд отримав можливість розглянути апеляцію прокуратури на рішення суду, який відмовив у видачі Фірташа Вашингтону.
Наступний поворот у справі стався в лютому 2017 року, коли Вищий земельний суд Відня визнав можливою екстрадицію Фірташа до США. Бізнесмена знову затримали, проте тепер – за запитом Мадрида, а не Вашингтона.
Ще у 2016 році антикорупційна прокуратура Іспанії оголосила Фірташа в міжнародний розшук: Мадрид підозрює його у відмиванні великих сум грошей, йдеться про "десятки мільйонів євро незаконного походження". Це справа не пов'язана з розслідуванням ФБР. У ній фігурують 12 осіб, зокрема син колишнього мера Києва Степан Черновецький, якого затримали в Барселоні влітку 2016 року. Пізніше його випустили з-під арешту, але залишили під слідством.
23 лютого 2017 року Земельний суд Відня розглянув запит Іспанії про екстрадицію Фірташа й ухвалив рішення звільнити бізнесмена. Він здав свій закордонний паспорт і вийшов на волю. Проте відразу після цього його вкотре заарештували, тепер у справі про екстрадицію до США. Наступного дня Земельний суд Відня знову звільнив Фірташа без унесення додаткової застави.
Адвокати українського бізнесмена зазначили, що найближчим часом Фірташа не екстрадують ні до США, ні до Іспанії. Захист оскаржить іспанський запит у суді першої інстанції, а рішення апеляційного суду у Верховному суді Австрії. На весь цей час українському бізнесмену обмежили пересування територією Австрії.