Верещук пояснила, чому Зеленський наклав вето на закон про брехню в деклараціях

Ірина Верещук: Відповідальність за неправдиві відомості, внесені в декларацію, або навпаки – ухилення від внесення в декларацію відомостей – має бути
Фото: пресслужба Ірини Верещук
Президент повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями законопроєкт №4651, який парламент ухвалив у другому читанні й у цілому 3 червня, тому що вважає його недосконалим, розповіла в ефірі програми "Народ проти" з Наташею Влащенко на телеканалі "Україна 24" народна депутатка від "Слуги народу", членкиня комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони Ірина Верещук.

"Дійсно, президент наклав вето, тому що ми в цілому проголосували за закон, ми дійсно повернули відповідальність і кримінальну відповідальність за незаконне декларування, або навпаки – ухилення від декларування. Але в деякій частині ми внесли правки. Правки стосувалися того – я зараз пояснюю, чому президент наклав вето – що, наприклад, члени родини, чоловік, дружина чи мати з батьком, якщо вони є членами родини, можуть не декларувати своє майно, якщо не мають такого бажання. У цьому випадку така правка була проголосована. Президент вважає, що люди, які підпадають під декларування, уникатимуть у такий спосіб декларації", – повідомила політикиня.

Вона додала, що сумнівів у необхідності ввести відповідальність за брехню в декларації в парламенті немає.

"У цілому тут дискусія триває, але жодної дискусії в парламенті немає, що відповідальність за неправдиві відомості, внесені в декларацію, або навпаки ухилення від внесення в декларацію відомостей має бути. І тут у нас немає розбіжностей", – підсумувала Ірина Верещук.

Контекст:

Зеленський наклав вето на закон, який, на його думку, послаблює відповідальність за недостовірне декларування, 17 червня. В Офісі президента нагадали, що Зеленський ініціював цей законопроєкт, щоб відновити тюремне покарання за недостовірне декларування. "Кримінальна відповідальність за недостовірне декларування має бути достатньо суворою і передбачати можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі", – пояснив він.

Раніше Кримінальний кодекс України регламентував відповідальність за декларування недостовірної інформації ст. 366. Вона передбачає позбавлення волі на строк до двох років за подання суб'єктом декларування свідомо недостовірних відомостей у декларації.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

4 грудня Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації – депутати ухвалили законопроєкт №4460, який передбачає штраф і обмеження свободи, але не тюремне ув'язнення.

Глава Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков говорив, що цей законопроєкт "не відповідає запиту українського суспільства". У НАЗК закликали президента ветувати закон, але Зеленський його підписав.

У січні президент видав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про посилення відповідальності за недостовірне декларування і подав до парламенту як невідкладний законопроєкт №4651, який передбачає відновлення тюремного покарання за брехню в декларації.

Венеціанська комісія у своєму висновку від 5 травня підтримала ініціативу Зеленського.