Зеленський вніс у Раду законопроєкт про ліквідацію ОАСК

Законопроєкт поки не зареєстрували в парламенті, в ОПУ повідомили, що Зеленський вніс його як невідкладний.

ОАСК "так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості", заявив президент.

"Досить сейфів, набитих мільйонами готівки, у пов'язаних із керівництвом суду осіб або очікування чергових записів скандальних розмов з кабінетів суддів, які думають, що переважують усе в нашій країні. Суд, одним рішенням якого може бути поставлений хрест на будь-якому досягненні держави, будь-якій реформі, буде ліквідований. Сприймайте це як сигнал будь-якого суду, який зрадив повазі до закону", – сказав він.

В Офісі президента зазначили, що згідно з ч. 2 ст. 125 Конституції України, суд утворюють, реорганізують і ліквідують законом, проєкт якого вносить до Верховної Ради президент після консультацій із Вищою радою правосуддя.

Контекст:

30 липня на сайті президента з'явилася петиція із закликом ліквідувати ОАСК "у зв'язку з повною втратою авторитету", у жовтні вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. голосів.

Зеленський заявив, що підтримує перезавантаження Окружного адмінсуду Києва.

26 липня 2019 року оприлюднили аудіозаписи, зроблені в кабінеті голови ОАСК Павла Вовка. Тоді у прокуратурі заявили, що судді ОАСК системно втручалися в діяльність вищих органів влади України. В ОАСК заявляли про грубе втручання у свою діяльність, спроби тиску на суддів і їхньої дискредитації. Вовк сказав, що обшуки у приміщенні суду – це "цирк", а записи розмов суддів, оприлюднені правоохоронцями, сфальсифіковано.

17 липня 2020 року Національне антикорупційне бюро повідомило, що правоохоронці вручили підозри Вовку й іншим суддям, а також тодішньому керівнику Державної судової адміністрації Зеновієві Холоднюку.

Вовку інкримінують ч. 3 ст. 27, ст. 351-2 (організація перешкоджання діяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 375 (організація ухвалення суддею (суддями) свідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) і ч. 2 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів) Кримінального кодексу України.

11 серпня 2020 року НАБУ оголосило Вовка, чотирьох суддів ОАСК і двох ексчленів Вищої кваліфікаційної колегії суддів в розшук, оскільки вони не з'явилися на допити. 3 листопада Вовка знову оголосили в розшук. В Окружному адмінсуді Києва заявили, що Вовк із 2 листопада перебуває на лікарняному у зв'язку із самоізоляцією через коронавірусну інфекцію СOVID-19, і підкреслили, що інформація про ігнорування повісток не відповідає дійсності. Вовк наполягав, що повісток не одержував.

Наприкінці листопада Вовк заявив, що не ходитиме на допити в НАБУ.

3 лютого 2021 року Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання про примусове приведення Вовка на засідання. Тоді голова ОАСК назвав це рішення "дивним і незаконним" і сказав, що "виконувати явно незаконні, злочинні рішення" не збирається. Вовк вважає, що в нього немає статусу підозрюваного.

На засідання, яке призначили на 8 лютого, голову ОАСК не вдалося доправити – детективи НАБУ не знайшли його за відомими адресами. Також Вовка не змогли привести до суду 16-го, 18-го, 22 лютого, 9-го і 15 березня.

17 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про завершення досудового слідства у справі про зловживання в ОАСК.

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявила, що не бачить судової перспективи у справах про зловживання в Окружному адмінсуді Києва й що вона не може "приволокти" Вовка до суду.

7 квітня брата Вовка Юрія Зонтова й ще одного адвоката – Юрія Донця – повідомили про підозру в хабарництві.

За даними слідства, вони обіцяли за $100 тис. через голову ОАСК вирішити питання з одним із суддів цього самого суду про позитивне рішення у справі за позовом підприємства.

Зонтова відправили під варту з альтернативою застави понад 35 млн грн, Донця заарештували з можливістю внесення 3 млн грн застави, за нього вже внесли заставу.