Зеленський заявив у Сенаті США, що Україна тиснутиме на РФ наступного року, і використав термін "партизанська війна"
Президент України Володимир Зеленський під час закритої зустрічі в Конгресі США 12 грудня поінформував американських сенаторів про військові завдання країни на середньострокову перспективу. Про це повідомив пресцентр Офісу президента.
"Він [Зеленський] акцентував, що й наступного року Україна тиснутиме на агресора, тому підтримка з боку США дуже важлива. Зокрема, було наголошено на потребі в далекобійній зброї, – зазначають у повідомленні ОП. – Також ішлося про важливість посилення ППО України для зменшення можливостей [країни-агресора] Росії у повітрі, захисту цивільних осіб, критичної й зернової інфраструктури".
Зеленський зазначив у Сенаті США, що захист українських міст надзвичайно важливий для повернення людей, зростання економіки та якнайшвидшого досягнення економічної незалежності.
Відповідаючи на запитання сенаторів, президент розповів про захист створеного Україною альтернативного "зернового коридору" від спроб РФ зірвати цивільне судноплавство і про зростання обсягів перевезень.
Зеленський також наголосив, що Україна виконала всі свої зобов'язання перед МВФ і Єврокомісією.
"Глава держави наголосив, що продовжить рішучу боротьбу з корупцією й роботу над суттєвим посиленням антикорупційної інфраструктури", – ідеться в повідомленні.
Зеленський заявив у Конгресі, що Україна ніколи не здасться в боротьбі проти російських окупантів, але попередив, що без додаткової допомоги США війна стане набагато жорсткішою, оскільки українські військові неминуче "поступатимуться позиціями своєму рішучому й добре озброєному противнику", написала The Washington Post.
Сенатори від Республіканської партії Ліндсі Грем і Рон Джонсон розповіли ЗМІ, що Зеленський під час розмови використав термін "партизанська війна".
"Я не сумніваюся, що українці будуть боротися до останньої людини", – наголосив Грем.
Зеленський після візиту до Аргентини 11 грудня прибув до США на тлі розгляду американським Конгресом законопроєкту про надання додаткових коштів на гарантування національної безпеки, який, зокрема, передбачає допомогу Україні.
Зустріч у Конгресі 12 грудня президент назвав "дружньою", зазначивши, що розповів сенаторам про "важливість збереження життєво необхідної американської підтримки".
Лідер більшості в Сенаті Чак Шумер (Демократична партія) зазначив, що "єдина людина, яку зараз тішить глухий кут у Конгресі, – це [президент країни-агресора РФ Володимир] Путін".
Політик повідомив, що Зеленський "дуже докладно" розповів про те, що потрібно Україні і як США можуть допомогти їй захиститися від країни-агресора РФ.
"Якщо він [Зеленський] дістане необхідну допомогу, він переможе, – наголосив Шумер. – Якщо ми програємо, Путін виграє, і це дуже, дуже небезпечно для США".
Зеленський також заявив, що Україні потрібна допомога якнайшвидше, зазначив Шумер.
Контекст:
20 жовтня президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), який зазнав атаки бойовиків терористичної організації ХАМАС 7 жовтня, а також надання коштів на безпеку південного кордону США.
Спікер Палати представників Майк Джонсон, зі свого боку, 30 жовтня презентував законопроєкт, що передбачає окреме виділення $14,3 млрд для Ізраїлю. Його 2 листопада підтримала Палата представників, проте 7 листопада демократи в Сенаті заблокували допомогу Ізраїлю окремо від України.
15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього ж дня документ без фінансування України й Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.
У Пентагоні 16 листопада закликали Конгрес США якнайшвидше ухвалити законопроєкт про додаткову фінансову допомогу Україні й Ізраїлю. Директорка з бюджету президента США Байдена Шаланда Янг попередила, що США повністю вичерпають ресурси для надання допомоги Україні до кінця календарного року, повідомило 4 грудня Bloomberg. Янг попередила конгресменів, що бездіяльність "поставить на коліна" Україну на полі бою й уже досягнуті нею успіхи опиняться під загрозою.
6 грудня законопроєкт не пройшов процедурного голосування в Сенаті США. Документ було заблоковано, оскільки представники Республіканської партії наполягали на посиленні заходів щодо контролю міграції на кордоні США з Мексикою.
Байден назвав "політичним шантажем" відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".