Рада ухвалила новий закон про Національне військове кладовище

За його словами, перед державою стоїть завдання відкрити першу чергу пам'ятного комплексу вже у першій половині 2024 року.

"Цей законопроєкт дозволить у прискореному режимі завершити необхідні роботи. Зокрема, будуть вирішені питання щодо земельної ділянки, містобудівних умов та оцінки впливу на довкілля", – сказав прем'єр.

Законопроєкт, необхідний для будівництва та експлуатації меморіалу, підтримало 303 нардепів, поінформував у Telegram народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. Він зазначив, що документ "фактично змінює місце кладовища".

"Місце розташування Національного військового меморіального кладовища визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни", – констатував нардеп.

Він висловив припущення, що законопроєкт затвердив місцем будівництва Гатненську громаду в Київській області. У вересні перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун заявляв, що роботи там почнуть наприкінці листопада.

Міністерство ветеранів України 7 грудня провело презентацію ескізного проєкту Національного військового кладовища, повідомляють на сайті НВМК. Головний архітектор проєкту Сергій Дербін презентував варіанти рішень майбутнього меморіалу.

"Він успішно пройшов державну експертизу і після завершення нормативно-правового врегулювання постане в межах Гатненської територіальної громади під Києвом", – зазначили в міністерстві.

На земельній ділянці в більше ніж 260 га розмістять військове кладовище, церемоніальну площу, будинок жалоби, крематорій, музейно-виставковий комплекс та іншу необхідну інфраструктуру, ідеться в повідомленні.

Контекст:

Кабінет Міністрів України у жовтні 2022 року схвалив створення Мінветеранів Національного військового меморіального кладовища.

Під час будівництва Україна візьме приклад з Арлінгтонського кладовища у США, говорила міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна в інтерв'ю CNN. "Це буде меморіал не лише нашим героям російсько-української війни, а й усім захисникам та захисницям нашої країни, учасникам боротьби України за свою незалежність у різні історичні періоди", – уточнила вона.

Із вибором місця для цвинтаря виникли проблеми, його кілька разів змінювали. Спочатку Київрада підтримала пропозицію уряду розмістити меморіал на території урочища "Лиса Гора" у Києві, "але у громадськості він підтримки не знайшов", зазначив мер Віталій Кличко. Зокрема, проти виступили екологи, писало "РБК-Україна".

У квітні Київрада виділила земельну ділянку для розміщення цвинтаря в Биківні (селище в межах міста Києва). Місце виділили біля Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили". Побудувати там цвинтар дозволила й Рада. Але в заповіднику заявили, що цвинтар неможливо побудувати у Биківнянському лісі у стислий строк – там необхідно провести археологічні дослідження, пошукові та ексгумаційні роботи, повідомляло   Міністерство культури та інформаційної політики.

19 серпня Кабмін ухвалив рішення про будівництво Національного військового меморіального кладовища у Гатненській громаді під Києвом.

Окрім цього, депутатка Київради, парамедикиня Аліна Михайлова у березні подала президенту України Володимирові Зеленському петицію із пропозицією створити в Україні Національний пантеон героїв, вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. підписів. Михайлова пропонує створити цей пантеон на Аскольдовій могилі в Києві, де було поховано її нареченого, Героя України Дмитра Коцюбайла.