"Треба було підключати артилерію 152 мм. Це завжди вирішувалося важко". ЗМІ про обставини загибелі бійців "Азову"
Відкрити вогонь на випередження по артилерії проросійських бойовиків, яка обстріляла 7 червня українські позиції, не дозволили через значну дистанцію до противника, повідомив "Цензор.НЕТ", посилаючись на джерело у штабі ООС.
Видання "Цензор.НЕТ" через свої джерела з'ясувало дві версії обставин загибелі бійців "Азову" внаслідок обстрілу збройними формуваннями РФ у районі Новолуганського. Про це повідомив 9 червня головний редактор видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов у Facebook.
Джерела в "Азові" повідомили, що наведену в бойове положення замасковану батарею Д-30 противника українська розвідка виявила ще 27 травня 2019 року й одразу повідомила про неї вищому командуванню. "Азов" щодня запитував дозвіл на "відпрацювання по батареї ворога", розташованої приблизно за 12 км.
"7 червня о 0.22 розпочався бій, який тривав 3,5 години. Після вогневого ураження противника, яке сталося о 0.22, на 10-й хвилині бою "Азов" зазнав утрат – загинуло два бійці. Батарея Д-30 "Азову" на момент обстрілу наших позицій здійснювала марш, не порушуючи умов відведення за Мінськими домовленостями, але після нападу була приведена до бою і був відданий наказ [стріляти] на ураження. Батарея Д-30 дала бій, де противник зазнав утрат у живій силі та техніці", – повідомили співрозмовники видання.
Вони зауважили, що російську батарею Д-30, яка нещодавно проводила розгортання й порушила умови Мінських угод, вчасно помітили і накрили артилерією. Унаслідок цього українські військові не зазнали втрат, а ворога було знищено.
Джерела у штабі операції Об'єднаних сил пояснили, що в травні давали дозвіл на превентивний удар, коли бойовики намагалися розгорнути знаряддя порівняно близько, а цього разу артилерія російських збройних формувань була набагато далі.
"Треба було підключати артилерію 152 мм. Це завжди вирішувалося важко в останні роки війни, і не тому тільки, що це хтось забороняє, але й тому, що це викличе дії противника у відповідь. І тоді можливі нові жертви, тому що у противника теж працює важка артилерія, і вони можуть працювати вже не з 12 км, а з 20, і ми їх тоді взагалі нічим не дістанемо", – пояснив співрозмовник.
Джерело у штабі ООС наголосило, що розуміє "азовців", які вимагають карати ворога, щойно той порушить правила. Але додав, що це вимагатиме більшої бойової активності порівняно з тим, як військові діяли останні роки.
"Треба ухвалювати рішення – ми намагаємося замиритися або ми працюємо на знищення всіх порушників Мінських угод? Це питання не вирішено, це політика, і це зараз проблема нового верховного головнокомандувача і нового начальника Генштабу. Було б справедливо, якби вони провели розслідування, заслухали покази і прийняли рішення, як діяти далі", – зазначило джерело.
Він додав, що бійці "Азову" загинули на одній із нових позицій, яку не було обладнано захистом.
"Бійці розміщувалися в траншеї. Якби на позиції був облаштований належним чином бліндаж, то люди мали б набагато більші шанси вижити. На це треба звертати увагу, коли висуваєшся на нові позиції, де висока вірогідність обстрілу", – підсумував співрозмовник.
Бутусов зазначив, що в останні роки, коли фронт став стабільний, з ураженням цілей часто зволікали і тільки резонанс, який викликала зміна влади в Україні, з'явився причиною величезної уваги до загибелі бійців "Азову".
"Ми маємо дві версії подій, у кожної є своя логіка, і щоб зрозуміти, що саме трапилося, потрібне, на мій погляд, професійне службове розслідування, закрите, звичайно, але його висновки мають бути доведені до армії по службових каналах... Треба покінчити з невизначеністю – будь-які російські сили – артилерія і танки, які заборонено висувати в 30-кілометрову зону до фронту, мають знищуватися при першій нагоді, як порушники Мінських домовленостей. Інших варіантів дій бути не може, інакше можлива знову загибель наших людей", – підкреслив журналіст.
У ніч на 7 червня проросійські бойовики обстріляли українські позиції з артилерії калібру 122 мм, забороненої Мінськими домовленостями. Загинуло двоє бійців підрозділу "Азов", який входить до складу Національної гвардії України. Ще 11 українських військових дістали бойові травми і поранення різної тяжкості.
Волонтер Роман Донік заявив, що артилерію противника "тричі могли рознести на шматки", але дозволу на вогонь не дали. У штабі ООС заявили, що не забороняють вести на Донбасі вогонь на випередження.
У зв'язку із загостренням ситуації на Донбасі президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові будуть жорстко відповідати на обстріл бойовиків із забороненої Мінськими домовленостями зброї.