"Багато вузлів сходяться навколо 2025 року". Клімкін припустив, коли може закінчитися війна G

"Я не хочу ворожити, там, на кавовій гущі чи через кришталеві кульки, але поки всі вузли зав'язуються навколо 2025 року. Тому що Путін дивитиметься на американські вибори [...] і розумітиме, що поки демократична адміністрація перебуває перед виборами, вона в досить слабкій позиції і говорити з ним не буде. Просто їй сенсу немає в цій позиції. Тому що ситуація може змінитися. Можуть змінитися й домовленості", – сказав він.

Ексглава МЗС України вважає, що Путін і частина російських еліт досі думають, що для них представник Республіканської партії США Дональд Трамп буде кращим, ніж нинішній глава Білого дому демократ Джо Байден.

"Але на їхньому місці я б обережно до цього ставився. Тому що Трамп досить непередбачуваний. Окрім того, якщо буде якийсь заміс із Китаєм, дістанеться Росії по повній", – зазначив Клімкін.

На його думку, Путін розуміє, що на перемовинах говорити доведеться, зокрема тому, що "геополітика, про яку він мріяв, навряд чи настане".

"Я думаю, що після виборів Путіна [...] він розпочне якісь зміни в Росії, почне перебалансовувати основні групи впливу – персонально й не лише персонально – і, ймовірно, створювати нові. Подивимося. Я думаю, що він давно цю ідею виношує. Так, щоб розпочати серйозну розмову із Заходом. Її можуть почати і цього року, але розмову не на путінських умовах – це цілком очевидно. Одночасно можуть бути якісь економічні пертурбації. Ми ж бачимо, скільки виборів цьогоріч. Ми про це вже говорили. Ну і плюс додатково буде зрозумілішою ситуація в Європі після європейських виборів до Європарламенту", – підкреслив Клімкін.

Він також нагадав про президентські вибори в Тайвані, які можуть вплинути на "китайську стратегію".

"Та й подивіться: вибори в Індії, вибори в Пакистані, вибори в Ірані... У нас тут на кожному кроці якісь нетривіальні повороти", – перерахував Клімкін.

За його словами, "Путін триматиме ситуацію".

"На Заході є така дискусія: "Чи потрібна Путіну перманентна війна, щоб тримати свій режим пропагандистською жорсткою рукою й одночасно в якийсь спосіб виснажувати нас, Захід, тощо? Чи в якийсь момент він готовий на умовах, які, звичайно, не його, оскільки цього вже ніколи не буде, але на якихось умовах цю війну закінчити?" І є різні погляди щодо цього. Але в сьогоднішній Росії є явні ознаки теж виснаження. Там непроста макроекономіка, ручник макроекономічний, щодо озброєнь... Ми ж бачимо за економічними моделями: вони там розігнали ВПК із коефіцієнтом 3, але з іншого боку, технологічно Росія очевидно відстає. Щодо людей – так, щодо демографії – так. І в цьому проблема", – вважає Клімкін.

Він стверджує, що "частина Заходу все одно бачить Росію як таку собі світову реальність, яка потихеньку падає, яка деградує".

"Вони її так і називають англійською: "диклейнінг ріеліті", "диклейнінг павер". Тобто вони кажуть: "Ну добре. Якщо Путін продовжуватиме це, він же не може не розуміти – і російські еліти, – що він веде Росію насправді в нікуди". Росія вже не є станом на сьогодні світовим гравцем номер один, таким, як Штати, Китай тощо. І насправді в Путіна – або в російських еліт, що не одне й те саме, – теж свої непрості моменти вибору. Але поки я бачу його стратегію: якось перепетляти до виборів, подивитися ситуацію у Штатах, подивитися ситуацію в Європі, подивитися ситуацію в Азії, спробувати тримати нафтові ціни. Оскільки 2022 року в них був профіцит поточний 225 млрд: вони фінансували війну, – зараз "сімка" відрізала там трохи, але, на жаль, не так, як треба. Це не працює. Ні, ну насправді там втрати великі, але недостатні для того, щоб змінити російську тактику. Тож ось так я бачу здебільшого логіку Путіна. Путін читає добре геополітику. Його логіка геополітична, його логіка – це стабільність режиму і його особиста легітимність у межах режиму й на перспективу. Ось на основі цієї логіки, як я розумію, він і ухвалюватиме рішення", – зазначив Клімкін.

Контекст:

Країна-агресор РФ розв'язала війну проти України у 2014 році, коли окупувала Крим і частини Донецької та Луганської областей. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну з північного, східного й південного напрямків. У квітні сили оборони вигнали окупантів із північних областей України, восени деокупували частини Херсонської, Миколаївської та Харківської областей.

Президент України Володимир Зеленський зазначав, що ніхто поки не може назвати точну дату перемоги, і припустив, що війна може закінчитися навіть у 2023 році.

Видання The Economist 13 листопада писало, що західні чиновники дедалі частіше говорять про те, що війна, розв'язана Росією проти України, може затягнутися ще на п'ять років у ситуації, коли ні РФ, ні Україна не готові поступитися, але й вийти із глухого кута теж не здатні. Водночас, за оцінкою The Wall Street Journal, українським силам потрібне відновлення й Україна не зможе організувати новий серйозний контрнаступ до 2025 року.

РФ до 2026 року хоче захопити більшу частину Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей України, зокрема міста Харків, Дніпро й Запоріжжя, написав 14 грудня Bild із посиланням на джерела в німецькій розвідці. За даними української розвідки, у РФ станом на сьогодні немає планів вести війну проти України у 2025 році. Водночас у ГУР припустили, що ці плани до кінця 2024 року можуть підкоригувати. Окупанти мають деякі проблеми з ресурсами, "тому що ця війна дуже дорога", зазначив начальник української розвідки Кирило Буданов.

Згідно із прогнозом ГУР, російська економіка протримається лише до 2025 року, потік зброї вичерпається у 2026 році.