Ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ Романенко: Росіяни здивовані, що наші молодші командири самі надають запит на підтримку з повітря
Україна переходить на стандарти НАТО, які відрізняються від "радянських" стандартів, які застосовує країна-агресор Росія. Про це в інтерв'ю головній редакторці інтернет-видання "ГОРДОН" Олесі Бацман розповів колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
"Сама структура управління Збройних сил, а також перетворення, які у сфері військової освіти відбуваються, – вони не миттєві. Бачите: минуло понад 30 років – і вони поступово відбуваються. Зараз якщо брати стандарти НАТО, десь за останніми даними, кажуть, їх 1100–1200. Додали за пів року ще сім позицій виконання – і ми просунулися протягом кількох останніх років із 200 до 300", – зазначив він.
За словами генерал-лейтенанта у відставці, "навчання у російській армії, переважно, багато в чому зберігається з радянських часів".
"Велич Росії, яку треба забезпечувати силою: військовою насамперед. А з погляду збройних сил, це дуже жорстка система управління зверху вниз. І, загалом, вона виявлялася: таке, надмірно жорстке, управління мало свої недоліки. Тобто натовська система – а ми, скажімо, маємо досвід управління Збройними силами від низу до верху – тут нам, молодшому командному складу дають більше ініціативи", – наголосив Романенко.
Він наголосив, що якщо українському військовому "ставлять завдання якесь, у межах цього завдання молодший командир може діяти досить вільно".
"Ті самі росіяни дивуються, що наші молодші командири – сержантський, наприклад, склад, – можуть зв'язуватися, тобто по-натовському надавати запит на підтримку з повітря тощо. Якщо там жорстке управління зверху до низу, плюс іще тяжіє над ними реалізація того, що в них усього найбільше. По-перше, є ядерна зброя. Це, звичайно, відіграє свою роль. По-друге, питання не так у якості озброєння, опанування його тощо, як кількості. Вони звикли багато в чому перемагати... Вони далеко відійшли від [російського полководця XVIII століття Олександра] Суворова, який казав: "Не кількістю, а вмінням", – вважає Романенко.
22 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що для переходу на стандарти НАТО Україною "зроблено багато, але закупівлі, планування та внутрішні процедури потребують модернізації".
Контекст:
На тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано в її Конституції.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020 році Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, ідеться про те, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки у ньому немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться в комюніке.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг вважає, що попередньою умовою для початку переговорів щодо членства України в НАТО має стати її перемога й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.