У МЗС і міноборони Данії заявили, що країна може скерувати миротворців в Україну
Уряд і парламент Данії дійшли згоди щодо ймовірного скерування своїх військ в Україну для забезпечення миру. Про це заявили міністри закордонних справ та оборони країни Ларс Льокке Расмуссен і Трольс Лунд Пульсен, інформує данський суспільний мовник DR 10 березня.
Як ідеться у статті, міністри зустрілися із членами комітету з питань зовнішньої політики парламенту, де роз'яснили позицію уряду стосовно скерування військ в Україну й дістали підтримку від більшості партій, представлених у парламенті.
"Важливо, щоб ми в Європі надсилали правильні сигнали як [нелегітимному президенту країни-агресора Росії Володимирові] Путіну, так і Вашингтону. Це те, що ми робимо сьогодні, кажучи: "Якщо дійде до того, що припинення вогню або мирна угода потребуватимуть європейської присутності, Данія, у принципі, готова це зробити", – сказав глава данського МЗС.
За словами Пульсена, конкретних планів щодо скерування військ в Україну поки немає.
"Ми не ухвалили рішення взяти на себе конкретні зобов'язання. Це буде залежати від того, як розвиватимуться події. Тому це є виявом належної обачності", – пояснив він.
Пульсен додав: він не очікує, що НАТО ініціюватиме скерування миротворчих сил, проте окремі країни можуть самостійно надати певні гарантії Україні, як чинить і Данія.
Також він вважає, що скерування військових в Україну не має послабити захист балтійських країн.
Контекст:
Про ймовірне скерування західних військ в Україну заявляв президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Пізніше ідею підтримали Ірландія, Великобританія і Швеція. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, були канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
24 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що не проти скерування військового контингенту НАТО як миротворців в Україну. За його словами, Путін "прийме це". Москва ж заявляла, що розміщення військ НАТО на території України вважає неприйнятним.