Від'єднання "Сбербанка" від SWIFT та обмеження на нафту. Відомі подробиці шостого пакету санкцій ЄС проти РФ
Рада постійних представників ЄС ухвалила шостий пакет санкцій щодо Росії у зв'язку з війною в Україні. До нього входить обмеження на постачання нафти і заборона деяких пропагандистських ЗМІ. Подробиці санкцій оприлюднило у Twitter французьке керівництво ЄС.
До шостого пакету входитимуть санкції проти:
- співробітників служби безпеки і військового апарату РФ, які причетні до масових вбивств у Бучі і працюють у промисловому і технологічному секторах, пов'язаних із російською агресією;
- низки бізнесменів і пропагандистів, а також членів їхніх сімей.
Також до санкцій входить заборона імпорту нафти з Росії морем. Ця заборона у поєднанні з національними рішеннями, ухваленими Німеччиною та Польщею, до кінця року скоротить імпорт російської нафти на 92%, зазначають у головуванні. Також найближчим часом пакет доповнять забороною на імпорт нафти з Росії трубопроводом.
Серед інших санкцій:
- від'єднання від системи SWIFT трьох російських банків, включно зі "Сбербанком", та одного білоруського банку;
- продовження заборони на експорт до Росії, зокрема хімічних і високотехнологічних товарів;
- заборона надання послуг російському нафтовому сектору;
- заборона трьох російських ЗМІ, які займаються поширенням пропаганди;
- заборона консультаційних послуг для російських операторів.
"Цей пакет санкцій ухвалить рада у письмовій формі з метою його публікації завтра в Офіційному журналі ЄС", – уточнили у головуванні.
Очікували, что до санкційного списку занесуть патріарха РПЦ Кирила, однак, за даними редактора Radio Free Europe / Radio Liberty Рікарда Йозвяка, його викреслили. Таку вимогу раніше висувала Угорщина.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Контекст:
4 травня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала шостий пакет санкцій проти РФ. Очікували, що до нього увійде нафтове ембарго.
Останньою країною, яка блокувала цей санкційний пакет, була Угорщина. Обговорювали, зокрема, варіанти відтермінування ембарго для цієї держави та виплату компенсацій. 9 травня фон дер Ляєн провела переговори з прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Вона сказала, що є прогрес, але потрібна подальша робота.
30 травня у Брюсселі зібрався дводенний саміт ЄС. Орбан перед самітом заявив: його країна підтримає введення ембарго на нафту з Росії за умови, що знайдуть рішення щодо безпеки постачання енергоносіїв для неї. Він також назвав "непоганою" ідею прибрати із санкцій постачання нафти трубопроводами.
Того самого дня до Ради ЄС звернувся президент України Володимир Зеленський, він закликав погодити шостий пакет санкцій та ембарго.
У ніч на 31 травня глава Європейської ради Шарль Мішель повідомив про досягнення домовленості про часткове обмеження постачання до Європейського союзу російської нафти. Як сказала фон дер Ляєн, ідеться про 90% постачань – для нафти, яка йде трубопроводами, зробили виняток. На нафтопровідну нафту припадає 30% постачання, але Польща та Німеччина вирішили добровільно відмовитися і від неї, пише "Європейська правда".
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи позицію Будапешта, сказав, що "іноді здавалося, що Угорщина вже б'ється не за свої економічні інтереси, а намагається фактично зірвати нафтове ембарго".