Бізнесмен Фрейдзон: Уже зрозуміло, що в Заходу є межа терпіння, він стає жорстким і неприємним противником. Саддама ж, як ми пам'ятаємо, повісили

Посилення антиросійських санкцій із боку США та розширення санкційного списку ЄС – свідчення того, що в Заходу настала межа у відносинах із Росією. І президент РФ Володимир Путін чудово це розуміє, заявив виданню "ГОРДОН" ізраїльський бізнесмен Максим Фрейдзон, який із початку 1990-х до 2012 року працював у Росії.

"Моя позиція пов'язана з особистим розумінням цієї людини (Путіна. – "ГОРДОН"). Він боягуз, завжди пробує на міцність, якщо наривається на серйозний опір – відразу відступає. Пнеться – здується", – сказав Фрейдзон.

Бізнесмен порівняв Путіна з іракським диктатором Саддамом Хусейном, який керував країною понад 20 років.

"Теоретично можливо, звичайно, що Путін не відпустить віжок і далі мутуватиме в такого Саддама, дражнитиме США, нагадуватиме про себе різноманітними провокаціями. Але, за моїм уявленням про Путіна і його оточення, навряд чи вони всерйоз хочуть стати грудьми проти Заходу", – зазначив Фрейдзон.

Він нагадав, що Хусейн точно так само зачистив політичне поле всередині своєї країни, розв'язав війну із сусідньою державою, удирався на чужі території й опинився під жорсткими міжнародними санкціями. У 2003 році міжнародна коаліція на чолі зі США увійшла в Ірак і повалила режим Саддама Хусейна. У 2006-му Хусейна стратили за вироком Верховного суду Іраку за обвинуваченням у військових злочинах і злочинах проти людства.

"Воювати вони (Путін і його близьке оточення. – "ГОРДОН") не готові, та й сил замало. Вони загралися, уважаючи, що Захід слабкий, роз'єднаний і зв'язаний гуманістичними догмами. Зараз, я думаю, прийшло розуміння, що є певна межа терпіння, після якої Захід стає дуже твердим і неприємним противником. Саддама ж, як ми пам'ятаємо, повісили", – підсумував Фрейдзон.

"Хабарі Путін брав не особисто, а через Міллера. Володимир Володимирович писав цифру на папірці, у моєму випадку – $10 тис." Повна версія інтерв'ю з Максимом Фрейдзоном

США ввели економічні санкції проти РФ у 2014 році – відразу після анексії Криму і початку бойових дій на сході України. 2 серпня 2017 року президент США Дональд Трамп підписав закон про нові обмежувальні заходи щодо Росії, Ірану і КНДР.

Документ скорочує максимальний термін кредитування російських банків, що наразі під санкціями, до 14 днів, а для компаній нафтогазового сектору – до 30 днів. Також президент США може застосувати санкції до осіб, які мають намір вкласти в будівництво російських експортних трубопроводів понад $5 млн на рік або $1 млн одноразово. Закон зобов'язує президента США заздалегідь погоджувати з Конгресом будь-яке пом'якшення або скасування санкцій. Глава Білого дому не зможе зняти обмежувальних заходів особистим указом, як це було раніше.

19 червня 2017 року Євросоюз продовжив санкції проти РФ за анексію Криму на рік. До санкцій належать заборона на імпорт у ЄС продуктів із Криму та інвестиції в півострів. Заборонено надавати послуги, пов'язані з туристичною діяльністю в Криму. Рішенням ЄС також заборонено експорт низки товарів і технологій на півострів для транспортного, телекомунікаційного та енергетичного секторів, пов'язаних із розвідкою і видобуванням нафти, газу та мінеральних ресурсів.

4 серпня Євросоюз розширив санкції проти трьох росіян, зокрема заступника міністра енергетики РФ Андрія Черезова, і трьох російських компаній у зв'язку з постачанням німецьких турбін Siemens до Криму.