Азербайджан пообіцяв амністію для бійців Нагірного Карабаху, які складуть зброю

За його словами, на цей момент деякі окремі групи армій та офіцери зробили публічні заяви про те, що вони не погодяться на умови Азербайджану і продовжуватимуть спротив.

Також є свідчення про те, що деякі незначні групи йдуть у ліс, сказав він. Водночас Азербайджан не сприймає це як велику проблему безпеки. За словами Гаджієва, це призведе до певних проблем і труднощів, але "не в такому великому масштабі".

Гаджієв додав, що карабаські вірмени зробили запит щодо гуманітарної підтримки, а також постачання нафти й бензину. За його словами, у п'ятницю до регіону доправлять три партії гуманітарної допомоги. Він підкреслив, що влада Азербайджану зобов'язується дотримуватися прав карабаських вірмен у процесі їх інтеграції.

Контекст:

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" Баку.

Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах із Вірменією та зовнішнім світом".

Міноборони Азербайджану 19 вересня оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу". МЗС Азербайджану заявило, що єдиним способом для досягнення миру і стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".

"Влада" невизнаної Нагірно-Карабаської республіки 20 вересня оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, з Карабаху буде виведено підрозділи армії Вірменії, які залишалися. Крім того, досягнуто угоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки й озброєнь із території Нагірного Карабаху.