Білоруські правозахисники визнали Протасевича політв'язнем

"Громадська діяльність Романа Протасевича – це не що інше, як мирна реалізація свобод, гарантованих як конституцією Республіки Білорусь, так і міжнародним правом – свободою шукати й поширювати інформацію, висловлювати власну думку тощо", – ідеться в заяві.

Автори заяви підкреслили, що обвинувачення Протасевича в розпалюванні соціальної ворожнечі проти посадовців і міліції – не більше ніж переслідування за критику чинної влади. Ст. 130 Кримінального кодексу Білорусі, якою в цьому випадку скористалася влада країни, "призначена передусім для захисту вразливих груп суспільства від розпалювання ненависті, а не для державних службовців, не кажучи вже про їх жорстку критику", ідеться в повідомленні.

"Ми вважаємо переслідування Романа Протасевича політично мотивованим у зв'язку з мирним висловлюванням його думки, а його самого – політичним в'язнем", – підкреслили правозахисники.

Вони вимагають негайного звільнення Протасевича і припинення кримінальної справи стосовно нього; звільнення його подруги Софії Сапеги, а також звільнення всіх політв'язнів і припинення політичних репресій у країні.

Під заявою підписалися правозахисний центр "Весна", Білоруський ПЕН-центр, організація "Правова ініціатива", центр Lawtrend, Білоруська асоціація журналістів, консультаційний центр Human Constanta, товариство "Ініціатива FORB", Білоруський центр документації та Білоруський Гельсінський комітет.

Контекст:

23 травня літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про замінування. В аеропорту провели перевірку, вибухових пристроїв не знайшли. Слідком Білорусі повідомив про порушення кримінальної справи у зв'язку з неправдивим замінуванням.

Під час повторного контролю пасажирів Протасевича затримали. Як розповіли пасажири, він запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. А коли його почали обшуковувати й  пасажири запитали в нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". ЗМІ пишуть про три кримінальні статті, максимальне покарання за якими – 15 років позбавлення волі.

Telegram-канал "Пул Первого", що інформує про діяльність Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, повідомляв, що за дорученням Лукашенка в небо піднімали винищувач і він мав супроводжувати пасажирський літак "до кордону з Литвою". "Розвертати і приймати" борт, який уже був біля кордону, дав команду Лукашенко нібито на прохання екіпажу, уточнює "Пул Первого".

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомляв у Twitter, що всього на борту був 171 пасажир із 18 країн. Літак стояв в аеропорту Мінська понад шість годин.

Пояснити приземлення судна в Мінську, випустити всіх пасажирів або провести розслідування інциденту вимагали в низці країн, зокрема в Литві, Польщі, Австрії та Німеччині. Дії білоруської влади засудила й Україна.

9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювати по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Станом на 24 травня в Білорусі політичними в'язнями визнали 406 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.