"Не того кольору". У Білорусі жінку оштрафували за біло-червоні шкарпетки
Сивцова-Сєдушкіна розповіла, що через шкарпетки її затримали 25 березня, наступного дня після того, як силовики прийшли до неї додому, зняли з балкона червоні й білі стрічки, а потім відвезли її в УВС, де виписали протокол за пікетування. Суд призначив їй штраф у розмірі 2030 білоруських рублів (приблизно 22 тис. грн).
"Я повернулася із суду і ввечері того самого дня, приблизно о 19.28, вирушила на водійські курси – вони починалися о 20.00. Щойно вийшла з арки будинку, як зі спини до мене підійшло четверо силовиків у балаклавах і чорному одязі. [...] Напевно, я справді була досить помітною: білі куртка і кросівки, сині вкорочені джинси і білі шкарпетки із червоною смугою виробництва Mark Formelle, які було видно наполовину. Але хіба це порушення? Я спокійно йшла, нікому не заважала і нікого не чіпала", – розповіла жінка.
Силовики, за її словами, заявили, що у неї "шкарпетки не того кольору".
У поліції знову склали протокол, і суд за деякий час оштрафував її на 2320 білоруських рублів (орієнтовно 25 тис. грн).
Видання зазначає, що таких шкарпеток від Mark Formelle, в які була одягнена Сивцова-Сєдушкіна, вже немає в продажу.
Контекст:
Біло-червоно-білий прапор був державним прапором Білорусі в період із 1991-го до 1995 року, його масово використовують як опозиційну символіку учасники вуличних протестних акцій, не згодні з офіційними результатами президентських виборів 2020 року.
У січні в Білорусі ввели великі штрафи за використання біло-червоних-білих прапорів, а мінська міліція повідомила, що вивішування прапорів цього забарвлення на вікнах, балконах і фасадах прирівнюватимуть до проведення масового заходу – пікетування – і відповідно штрафуватимуть як непогоджену акцію.
У листопаді 2020 року Олександр Лукашенко, котрий вважає себе президентом Білорусі, називав такий прапор "фашистською символікою".
У Білорусі від 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за котрого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", від серпня в країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку в країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, оприлюднять у 2021 році), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС застосував санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС запровадив третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.