У МЗС Білорусі визнали, що під час придушення протестів "влада іноді діяла занадто"
"Так, можливо, влада іноді діяла занадто", – сказав Макей.
Водночас глава МЗС продовжує стверджувати що це була "адекватна реакція на немирні жорстокі протести, які відбулися в Білорусі торік після президентських виборів".
Дії силовиків він виправдав тим, що країні нібито загрожував державний переворот і "на кону була доля країни".
"Була спроба державного перевороту. Тому дії правоохоронних органів і влади були абсолютно адекватними й необхідними", – заявив Макей.
"І якби вибором була доля країни або ці речі, про які ви говорите, включно із правами людини, я переконаний, що уряд будь-якої країни обрав би підтримку незалежності державності та суверенітету. Це саме те, що зробила білоруська влада", – вважає міністр.
За його словами, правоохоронці в Білорусі можуть надати докази порушень закону "в кожному конкретному випадку" щодо всіх десятків тисяч затриманих.
Глава МЗС також визнав, що відносини країни з Євросоюзом і Заходом загалом "наразі у кризовому стані". Водночас він заявив, що в періоди, коли на Білорусь не накладено санкцій, вона досягає набагато більшого, ніж коли перебуває під санкціями, зокрема в гуманітарній сфері і сфері прав людини.
"Навіть відома правозахисна організація Freedom Housе, що не симпатизує Білорусі, заявила 28 квітня, що ідея демократичнішої Білорусі тепер у віддаленішій перспективі, ніж раніше. Абсолютно згоден із таким висновком. Питання тільки в тому, чому це сталося? Чому відкинули Білорусь і завдяки кому? Запитання риторичне. Воно адресоване передусім тим, хто бореться за права людини в Європі", – заявив міністр.
Контекст:
"У Білорусі жорстоке придушення протестів, які почалися після фальсифікованих президентських виборів 2020 року, було значною ескалацією для режиму Олександра Лукашенка... Через місяці масових арештів, побиття, тортур і взяття під варту великої кількості політичних в'язнів ідея демократичнішої Білорусі зараз виглядає дедалі віддаленішою", – ідеться в доповіді Freedom House, присвяченій атакам на демократичні інститути в Європі та Євразії.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч людей, від початку 2021 року протестна активність упала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювати по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз у жовтні ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.
У жовтні США наклали обмеження на білоруських чиновників. Санкції розширювали у грудні й лютому.