США розширили санкції щодо білоруської влади

США розширили санкції щодо білоруської влади Мінфін США вже наклав санкції на 25 фізичних та 13 юридичних осіб із Білорусі
Фото: depositphotos.com
Мінфін США ввів санкції проти Центрвиборчкому Білорусі, загону спецпідрозділу КДБ "Альфа", головного управління внутрішніх справ Мінського міського виконавчого комітету, мінського ОМОН, а також проти заступника глави міністерства внутрішніх справ Білорусі Геннадія Казакевича.

США сьогодні ввели додаткові санкції проти фізичних та юридичних осіб, причетних до фальсифікації виборів у Білорусі. Про це повідомляє пресслужба міністерства фінансів Сполучених Штатів.

"Сьогодні управління з контролю за іноземними активами міністерства фінансів США ввело санкції щодо однієї людини та чотирьох організацій за їхню роль у фальсифікації президентських виборів у Білорусі 9 серпня 2020 року та подальшому насильницькому придушенні мирних демократичних протестів", – ідеться в повідомленні.

Під санкції потрапили Центральна виборча комісія Білорусі, загін спецпідрозділу КДБ "Альфа", головне управління внутрішніх справ Мінського міського виконавчого комітету, мінський ОМОН, а також заступник глави міністерства внутрішніх справ Білорусі Геннадій Казакевич, уточнили в мінфіні.

Санкції передбачають заморожування активів на території США і заборону на ділові контакти із громадянами США.

Загалом, як повідомив Держдеп США, на сьогодні мінфін країни наклав санкції на 25 білоруських фізичних осіб і 13 юридичних (зокрема, на початку жовтня Вашингтон ввів санкції проти вісьмох офіційних осіб Білорусі, зокрема проти заступника голови ЦВК Вадима Іпатова, командувача внутрішніх військ Юрія Назаренка, командира мінського ОМОН Дмитра Балаби). Окремо Держдеп вів візові обмеження щодо 63 осіб за їхню причетність до підриву демократії в Білорусі, фальсифікацію результатів виборів і подальші репресії.

Із 9 серпня в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.

Лукашенко 23 вересня вступив на посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій долучилася Україна17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб та семи організацій.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати