Євросоюз готовий продовжувати співпрацю з білоруським народом попри незаконні дії Лукашенка – Боррель

Боррель: Ми відкидаємо дії диктатури Лукашенка у відповідь, які не мають ні законності, ні підстав
Фото: EPA
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Євросоюз готовий продовжувати співпрацю з білорусами, незважаючи на рішення режиму Олександра Лукашенка зупинити участь країни у " Східному партнерстві". Про це Боррель написав у Twitter.

"Ми готові продовжувати працювати з білоруським народом для зміцнення зв'язків, розвитку регіонального співробітництва та вирішення спільних проблем", – написав глава європейської дипломатії.

Він також підкреслив, що дії Лукашенка незаконні.

"ЄС ввів санкції за порушення основних прав, демократії і насильницькі репресії. Ми відкидаємо дії диктатури Лукашенка у відповідь, які не мають ні законності, ні підстав", – заявив Боррель.

Голова Європейської ради Шарль Мішель назвав рішення про вихід зі "Східного партнерства" "ще одним кроком Білорусі назад", а МЗС Литви заявило, що не визнає міжнародних рішень, ухвалених незаконним лідером.

Контекст:

"Східне партнерство" – проєкт Європейського союзу. Його основна мета – розвиток інтеграційних зв'язків Євросоюзу із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Республікою Білорусь, Грузією, Молдовою та Україною.

28 червня Білорусь вирішила зупинити свою участь в ініціативі Європейського союзу "Східне партнерство" через запроваджені проти неї санкції. МЗС Білорусі відкликало постійного представника Білорусі при ЄС у Мінськ для консультацій. Главі представництва ЄС у Республіці Білорусь також запропоновано виїхати у Брюссель для консультацій.

Перші санкції проти Білорусі та Лукашенка ввели США і, пізніше, Євросоюз ще у 2004 році у зв'язку з наявністю у країні політв'язнів, репресіями проти профспілок і виборами, проведеними невідповідно до стандартів ОБСЄ. Відтоді частину цих санкцій було знято.

Після виборів президента Білорусі 2020 року, таємної церемонії інавгурації, якої вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали по телебаченню, та жорсткого придушення масових акцій протесту відносини Євросоюзу та режиму Лукашенка погіршилися. Низка держав не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз із 2 жовтня 2020 року ввів чотири пакети санкцій – через фальсифікацію результатів виборів президента, насильницьке придушення мирних протестів, репресії проти громадянського суспільства, примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, переслідування опозиціонерів.

Останніми, 24 червня, Євросоюз ввів секторальні санкції проти Білорусі. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу і перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання із військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, обмеження доступу до фінансових ринків ЄС. Європейський інвестиційний банк припиняє будь-які виплати за всіма наявними угодами щодо проєктів у державному секторі Білорусі.

Усього під європейськими санкціями зараз 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі. Це сам Лукашенко, його найближче оточення і родичі, силовики, які придушували мирні протести, бізнесмени, прокурори, судді та інші.

Лукашенко заявив, що введені країнами Заходу санкції свідчать про "безсилля" цих держав.