Світ

"Таких рішень незаконні лідери не ухвалюють". Литва не визнає виходу Білорусі зі "Східного партнерства"

28 червня 2021, 23.56 Этот материал также можно прочитать на русском

Литва вважає такими, що не мають чинності, рішення, які ухвалює за Білорусь її невизнаний "президент" Фото: depositphotos.com

Вільнюс вважає рішення Мінська про вихід із програми ЄС "Східне партнерство" таким, що не має чинності, заявив глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс. Про це повідомляють на сайті відомства.

"Таких рішень незаконні лідери не ухвалюють. Закликаємо до невизнання міжнародних зобов'язань, змін суверенітету та інших змін, які вводить незаконна влада", – сказав Ландсбергіс.

За словами міністра, рішення про вихід зі "Східного партнерства" насамперед карає білорусів. Він також зазначив, що Білорусь оцінить переваги "Східного партнерства", але це станеться "найімовірніше, після виборів".

Пропозиція ЄС про допомогу з реформами і підтримку демократичної Білорусі залишається чинною, підкреслив глава литовської дипломатії.

"Східне партнерство" – проєкт Європейського союзу. Його основна мета – розвиток інтеграційних зв'язків Євросоюзу із шістьма країнами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Республікою Білорусь, Грузією, Молдовою та Україною.

28 червня Білорусь вирішила зупинити свою участь в ініціативі Європейського союзу "Східне партнерство" через запроваджені проти неї санкції. МЗС Білорусі відкликало постійного представника Білорусі при ЄС у Мінськ для консультацій. Главі представництва ЄС у Республіці Білорусь також запропоновано виїхати у Брюссель для консультацій.

Голова Європейської ради Шарль Мішель назвав це рішення "ще одним кроком Білорусі назад".

Контекст

Перші санкції проти Білорусі та Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом, ввели США і, пізніше, Євросоюз ще у 2004 році у зв'язку з наявністю у країні політв'язнів і виборами, проведеними невідповідно до стандартів ОБСЄ. Відтоді частину цих санкцій було знято.
Після виборів президента Білорусі 2020 року, таємної церемонії інавгурації, якої вперше в історії Білорусі не анонсували і не транслювали по телебаченню, та жорсткого придушення масових акцій протесту відносини Євросоюзу та режиму Лукашенка погіршилися. Низка держав не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз із 2 жовтня 2020 року ввів чотири пакети санкцій – через фальсифікацію результатів виборів президента, насильницьке придушення мирних протестів, репресії проти громадянського суспільства, примусове приземлення літака Ryanair у Мінську, переслідування опозиціонерів.
Останніми, 24 червня, Євросоюз ввів секторальні санкції проти Білорусі. Вони передбачають заборону на постачання обладнання, технологій та програмного забезпечення для моніторингу та перехоплення телефонних розмов та ідентифікації користувачів в інтернеті; заборону постачання товарів подвійного призначення і технологій для використання із військовою метою; обмеження торгівлі нафтопродуктами, обмеження доступу до фінансових ринків ЄС. Європейський інвестиційний банк припиняє будь-які виплати за всіма наявними угодами щодо проєктів у державному секторі Білорусі.
Усього під європейськими санкціями зараз 166 фізичних та 15 юридичних осіб із Білорусі. Це сам Лукашенко, його найближче оточення і родичі, силовики, які придушували мирні протести, бізнесмени, прокурори, судді та інші.
Лукашенко заявив, що введені країнами Заходу санкції свідчать про "безсилля" цих держав.