Свою провину в корупції й відмиванні грошей, у яких його обвинувачують, Бабарико визнавати відмовився.
"Попри те, що, напевно, визнання... було б із погляду матеріальних вигод правильнішим, я не можу зізнатися у злочинах, яких я не скоював... Не було допущено жодної не те що протизаконної дії чи примусу, але навіть жодного натяку на можливість скоєння протиправних дій", – сказав Бабарико.
Він підкреслив, що йому не соромно за своє життя перед клієнтами, співробітниками його штабу, друзями, близькими і родиною – "навіть попри те, що син перебуває у в'язниці, тому що основна провина його в тому, що він мій син".
Зі свого боку його діти також вважають, що "за тата не соромно", зазначив політик.
"Я був чесним із людьми в тому, що я не приховував думок, своїх статків, не приховував своєї програми, і за дуже короткий період, більше як за місяць, я побачив ту Білорусь, тих людей, у яких не просто є шанс, у яких, я бачу, ще буде Білорусь – усміхнена, чесна, відкрита", – вважає він.
Політик зазначив, що багато учасників його передвиборчого штабу, волонтери, члени ініціативної групи продовжили розпочату роботу. "Я не назву це боротьбою, тому що це життя, це частина їхнього життя з побудови тієї Білорусі, про яку ми говоримо досі", – заявив Бабарико.
У цьому місці суддя перервав його, зазначивши, що ці обставини не мають стосунку до справи. Бабарико пообіцяв бути коротким і продовжив говорити про свою роботу в банку, ще раз зазначивши, що він не здійснював жодних дій проти законодавства Республіки Білорусь, зокрема кримінального та виборчого.
На каналі Бабарика в Telegram зазначають, що ті нечисленні прибічники політика, яким вдалося потрапити на засідання суду (туди пускали тільки журналістів, адвокатів, родичів і дипломатів), висловили йому підтримку, показавши "сердечка".